У дні, коли церква вступила в період Великого посту, кожен свідомий християнин повинен прагнути достойно підготувати себе до прийняття великого свята Воскресіння Христового. Закликаючи до боротьби з гріхом і пристрастю Господь не залишає нас беззбройними: Святі Таїнства є тим важливим засобом, котрий допомагає і укріплює людину на шляху спасіння.
Сучасна невоцерковлена людина часто не розуміє сили і важливості Святих Таїнств, які надають людині, що приступає до них достойно, силу не тільки духовну, але і фізичну. Особливу увагу хочеться звернути на необхідність кожного християнина приступати регулярно до Таїнства Причастя. Головне і істотне в цьому таїнстві є те, що під виглядом хліба і вина нам подається Істинне Тіло і Істинна Кров Христова. Христос прямо говорить: "А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.... бо Тіло Моє є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям" (Іоан. VI, 51, 55). Таїнство це в Новому Завіті називається вечерею (1 Кор. XI, 20), трапезою Господнею (1 Кор. X, 21), приєднанням до Плоті і Крові Христової (1 Кор. X, 16) і переломленням хліба (Діян. II, 42; XX, 7). Під цією назвою розуміється таке таїнство, в якому християнин під виглядом хліба і вина причащається Істинного Тіла і Істинної Крові свого Спасителя для вічного життя.
Таїнство це встановлено Самим Господом. Метою таїнства є найтісніше єднання з Христом і між собою. „Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому” (Іоан. VI, 56). „ Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного” (1 Кор. X, 17). Нарешті, воно служить для нас заставою безсмертя і вічного життя. „Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня... Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!” (Іоан. VI, 53-54, 57).
Зрозуміло, що таке високе таїнство повинне вимагати і особливих умов з нашої сторони; воно вимагає повного зосередження в самих собі, строгого самовипробування своєї совісті і всецілої готовності до прийняття його. Апостол Павло стисло виразив все це в наступних словах: „Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!” (1 Кор. XI, 28-29). Саме тому церква закликає вірних не лише до прийняття Святих Таїн, але і до належної підготовки.
Таїнство буде дієвим лише тоді, коли і людина відкриє і очистить власну душу. Покаяння є тим важливим засобом підготовки до Причастя, тому православна церква в своїй віковій практиці встановила для причасників необхідність попереднього Таїнства Покаяння. Без попередньої сповіді гріхів до Причастя допускаються лише діти у віці до семи років. Людина, що приступає до причащення Святих Таїн повинна мати твердий намір змінити власне життя. Кожного разу причастя повинно бути особливою подією, тому християнин повинен готуватися до нього.
Існує певне молитовне правило, яке створює особливий настрій, також рекомендованим є піст перед цією подією, в день самого причастя людина не повинна нічого вживати: ні їжі ні пиття. Варто пам’ятати, що Таїнство Причастя таке ж необхідне для спасіння, як і хрещення. Якщо хрещення відроджує людину, то причащання живить її: народившися, без їжі і пиття жити не можна.
Автор: прот. Леонтій Никитенко
