| Українська Православна Церква Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт http://www.cerkva.info Сатанізм — небезпечна гра3 квітня 2006 |
|
Коли іноді серед людей заходить розмова про сатанізм, то більшість це явище пояснює впливом фантастичних фільмів, хворою уявою або просто невіглаством. Буває також, що дехто, маючи досить серйозні проблеми, пов’язані із нечистими духами, замість того, щоб звернутися за порадою до духовного пастиря, шукає допомоги у так званих народних цілителів. Саме переважно таким чином люди часто стають жертвами різноманітних “провидців”, “цілителів” або й просто “дідів” та “бабів”, які, прикриваючись християнською символікою, звершують далеко не Божі справи.
В епоху середньовіччя про диявола сформувалась уява як про злобну та готову до помсти силу. До нього почали звертатися люди, які бажали комусь помститися. Під час хрестових походів західне лицарство мало змогу ознайомитися з різними східними окультними практиками. Це сприяло формуванню сатанинської обрядовості. Вперше про чорну месу (спотворене виконання християнської Літургії) здується в 1324 році на суді над леді Кайтелер (Англія). Її було звинувачено у чаклунстві, принесенні у жертву тварин та у стосунках з нечистими духами. Подібні процеси відбувалися в 1600 році у Швеції. В ХVII ст. служіння дияволу набуває організованого характеру. В 1614 році угорську графиню Е. Баторі було засуджено за принесення у жертву людей та канібалізм. У другій половині XVII ст. у Франції, у середовищі вищого дворянства виникають законспіровані групи сатаністів. За часів правління Людовика XIV існувало вже близько шістдесяти жерців, які регулярно здійснювали чорні меси. Створення організаційної структури сатаністських сект відбулось у США та Англії на межі ХІХ–ХХ століть. Тодішнім лідером сатаністів був Блістер Кролі (1875–1947 рр.), Ще у юнацтві він мріяв про те, що долучиться до знищення Християнства. Після закінчення Кембріджського коледжу Трініті він брав участь у діяльності різних містичних орденів (“Орден рубінової троянди і золотого хреста”, “Срібна зірка”, “Храм і орден золотої зірки”, “Орден східного храму”). Під час перебування в останньому ордені він тісно спілкувався з майбутніми високими чиновниками СС. Кролі здійснив декілька експедицій до Єгипту та у Гімалаї. Під час сатанинських ритуалів ним було запроваджено використання наркотиків. Він також активно практикував сексуальні оргії, які називав містеріями Ісіди та Адоніса. Під час чорної меси Кролі вбив свого асистента за те, що той помилився. Крім того, він підтримував ідею принесення у жертву людини. Себе Кролі називав “великим звіром” та “666”. Свої ідеї він переніс у США.
Його послідовник Ентоні Лавей в 1966 році, заснував “церкву сатани”. Його авторству належить чимало книг сатанинського змісту. Лавей у значній мірі скористався настроями сучасного йому американського суспільства. Сам він зазначав: “Ми проповідуємо те, що стало американським способом життя. Просто не всі мають мужність називати речі своїми іменами”. У 80-х роках XX століття Лавей робить спробу переконати суспільство у тому, що сатанізм не має нічого спільного з наркобізнесом, жертвоприношенням тварин та людей. Але нові скандали завадили цьому обману. Зокрема в 1972 році члени секти Ч. Менсона, керівника ковена (підрозділ церкви сатани) на дачі кінорежисера Р. Поланскі вбили акторку Шарон Тейт і її друзів. Поліція дослідила, що цей злочин мав ритуальний характер, оскільки на стінах будинку були залишені культові малюнки, зокрема, перевернуті хрести і пентаграми (п’ятикутні зірки). В наш час існують мільйони шанувальників ворога роду людського. Лише у США близько трьох мільйонів вважають себе сатаністами. На жаль, багато музичних колективів працює на благо нечистої сили. Наприклад, відома група “Роллінг стоунз” випустила пісню “Симпатія до диявола”, Неформальним лідером американської церкви сатани став популярний на Заході співак Джин Менєфільд. В Україні перші малочисельні диявольські секти з’явилися у 70-х роках минулого століття. Найшановнішим у світі знаком сатанізму залишається зображення п’ятикутної зірки у колі. Кожна точка такої зірки символізує владу диявола, поширену на різні частини світу. Взагалі, сатаністи використовують різні спотворення християнських символів. Таким чином, вони вказують на те, що сатанізм являє собою повну протилежність християнству. Сатаністами пропагується ідея арійської раси та фашизму. Націоналізм вони заперечують, оскільки вважають, що його принципи спрямовані на руйнацію арійської раси. Сатаністи вважають лише себе повноцінними людьми, а для характеристики решти людства зони знаходять безліч сквернословних та святотатських епітетів. Подібні вислови сатаніти також використовують щодо своїх однодумців. Адже озлобленість, як протилежність християнській любові, для них є підвалиною їхнього вчення. В перекладі з грецької мови слово “диявол” означає “той, що руйнує, розділяє, розриває”. Це цілком відповідає життєвому укладу сатаністів. Між сатаністами немає єдності. Сатаністські угрупування ненавидять одна одну. Члени секти пов’язані між собою кримінальною діяльністю. Вони знають один одного лише за прізвиськами. Вільно покинути секту не може ніхто. Культ сатани є одним з виявів агресії. Сучасні українські психологи стверджують, що своєю належністю до сатаністів молоді люди таким чином намагаються самоутвердитися, їх приваблює атмосфера вседозволеності, таємничості, законспірованості, утвердження свого “я” та уявна перевага над людьми. В наш час чуємо багато закликів щодо звільнення від комплексів. Пропонується сприймати кожного таким, яким він є. Однак Христос закликає нас до постійної праці над собою, духовного Преображення, зміни на краще. Справжня воля людини полягає не у вседозволеності та нехтуванні моральних принципів, а у звільненні від гріха. Досягти цього можна лише з Божою допомогою. Сатаністи стверджують, що життя без моральних приписів є справжньою волею. Але Спаситель навчає, “що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха” (Ін. 8.34). Справді ж вільною людиною є той, хто пізнає Божу істину і у відповідності до неї будує своє життя. “Пізнайте істину, каже Господь, — і істина визволить вас” (Ін. 8.32), бо “де Дух Господній, там свобода” (2Кор.3.17). Сатаністи стверджують, що Господь переможений дияволом, однак згадаймо одну євангельську подію, коли Господь вигнав бісів з одержимої людини. Нечисті духи “благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней. І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилося у воді” (Мф. 8.30–32). Ми бачимо не лише перевагу Бога над нечистими духами, але і їхні справжні наміри, тобто — руйнувати та знищувати. Тому сподіваємось, що Всемогутній Господь відкриє духовні очі тим, хто вже засліплений сатанинською оманою та врятує від диявольських тенет всіх нас. Автор: Прот. Андрій Горобець, настоятель парафії свв. мцц. Віри, Надії, Любові та матері їх Софії м. Рівне
Посилання по темі:
В Римском папском университете ввели курс изучения сатанизма |