28 квітня 2006 р. в Державному департаменті у справах релігій Міністерства юстиції України відбувся круглий стіл з питання виконання зобов’язань нашої держави перед Радою Європи у сфері забезпечення права на свободу совісті та віросповідання. В роботі круглого столи взяли участь директор Держдепрелігій І.В.Бондарчук, радник департаменту і колишній голова комітету у справах релігій В.Д.Бондаренко, представники міністерств та відомств України, радник Секретаріату Президента України О.Н.Саган, представники Церков і релігійних організацій. З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Київський Патріархат в роботі круглого столу представляв прес-секретар Київської Патріархії кандидат богослів’я ігумен Євстратій (Зоря).
У своєму виступі ігумен Євстратій зупинився на окремих важливих моментах, які безпосередньо торкаються теми засідання, та порівняв європейські рекомендації і українські реалії, яких вони стосуються. Він наголосив на необхідності впровадження в загальноосвітніх школах на основі традиційних для українського народу духовних, моральних і культурних цінностей викладання предмету духовно-морального і світоглядно-виховного змісту за двома базовими альтернативними програмами – «Християнська етика» та «Загально-філософська етика». Таким чином було б досягнуто три мети – діти мали б можливість прилучатися до української і світової скарбниці духовності і культури; в загальноосвітніх школах було б посилено виховну роботу, яка на сьогодні є недостатньою; і що найголовніше – в школі, через надання можливості вибору між атеїстичним і неатеїстичним світоглядом, було б забезпечено справжню реалізацію права на свободу совісті і світогляду для дітей і їхніх батьків, чого зараз немає.
«Зараз діти можуть вибрати між атеїзмом і … атеїзмом» - відзначив о. Євстратій. «Викладання духовно-морального предмету саме за двома альтернативними програмами, до яких обов’язково має бути включено вивчення духовної культури і традицій представників релігій, які здавна проживають в Україні, сприятиме консолідації українського суспільства, виховуватиме у молоді повагу до носіїв відмінних традицій і світогляду. Добре знаючи своє коріння молода людина навчиться поважати і переконання інших. Бо чи може той, хто не знає і не поважає власного, поважати чуже для нього?» - сказав він.
Також о. Євстратій торкнувся питань удосконалення державно-конфесійних відносин та внесення змін до законодавства України, зокрема – необхідності впровадження укладеної ще 2003 р. робочою групою «Концепції державно-конфесійних відносин в Україні».
Отець Євстратій особливо підкреслив несвоєчасність та потенційну небезпечність в нинішніх умовах надання статусу юридичної особи релігійним організаціям в цілому. «За такими пропозиціями ми бачимо два бажання. Одне – бажання закріпити за певною Церквою в цілому все майно підпорядкованих їй парафій, щоб не допустити їхнього виходу з її підпорядкування.
Інше – бажання набути можливість позиватися до іншої Церкви з вимогою віддати їй храми та інше релігійне майно, яке позивачами вважається захопленим. Все це приведе до непотрібного збурення релігійного середовища і жорсткого загострення міжконфесійного протистояння. Можна багато гарного говорити про юридичні аспекти цієї проблеми, але необхідно замислитися над реаліями. Хто готовий на себе взяти повноту відповідальності за дуже тяжкі наслідки, які викличе набуття окремими Церквами в цілому статусу юридичної особи?» - сказав ігумен Євстратій. Він також відзначив, що закріплення за конфесією в цілому майна окремих парафій позбавляє права на релігійне майно тих, хто його створював та оберігав – членів місцевої громади.
А це порушення права на свободу совісті та звуження існуючих прав особи, що заборонено Конституцією України.
Підсумовуючи свій виступ о. Євстратій відзначив, що у реформуванні законодавства ми повинні враховувати європейські рекомендації та досвід – як позитивний, так і негативний, але виходити насамперед з українських реалій та прагнути побудови більш гармонійного суспільства та партнерських державно-церковних відносин.
