Відзначався побожним і святим життям. Спочатку був архімандритом Віленського Свято-Троїцького монастиря. В 1494 році був обраний собором Єпископів Київської митрополії на кафедру Митрополита Київського і всієї Руси. В той час Митрополити жили у Вільні, але титулярною їхньою резиденцією залишався й надалі Київ. В наслідок пограбування київських церков татарами, Митрополит Макарій вважав своїм обов'язком поспішити до Києва. 1 травня 1497 року, як раз на Великодньому тижні, перекопські татари напали на село Стриголово, недалеко від Мозиря (Білорусія), в якому в той час по дорозі до Києва затримався Митрополит Макарій зі своїм оточенням, і вбили його підчас відправи Божественної літургії. Нетлінні мощі священномученика Митрополита Макарія були перевезені до Києва і спочивали в Софійському соборі. Після Другої Світової війни в 1947 році святі мощі були перенесені до Свято-Володимирського собору в Києві. Канонізація його відбулася в 1621-1622 роках. День пам'яті святого 14 травня.