День святого Іова Багатостраждального

 Святий праведний Іов жив за 2000 - 1500 років до Різдва Христового, у Північній Аравії, у країні Авситидійській, на землі, що звалась Уц. Життя й страждання його описані в Біблії (Книга Іова). Є думка, що Іов доводилася племінником Аврааму; був сином брата Авраама - Нахора.

Іов був людиною богобоязливим і благочестивим. Всією душею він був відданий Господу Богові й у всьому поводився відповідно до Його волі, віддаляючись від усього злого не тільки в справах, але й у думках. Господь благословив його земне існування й наділив праведного Іова величезним багатством: у нього було безліч худоби й усякого маєтку. Сім синів праведного Іова й три дочки були дружні між собою й збиралися на загальну трапезу всі разом по черзі в кожного з них. Через кожні сім днів праведний Іов приносив за своїх дітей жертви Богові, говорячи: "Може бути, хто з них згрішив або похулив Бога в серці своєму". За свою справедливість і чесність святий Іов був у великій пошані в співгромадян і мав великий вплив на суспільні справи.

Один раз, коли перед Престолом Божим стали Святі Ангели, з'явився між ними й сатана. Господь Бог запитав сатану, чи не бачив він раба Його Іова, чоловіка праведного й далекого всякого пороку. Сатана зухвало відповідав, що недарма богобоязливо Іова Бог береже його й множить його багатства, але якщо наслати на його нещастя, то він перестане благословляти Бога. Тоді Господь, бажаючи показати терпіння Іова й віру, сказав сатані: Усе, що є в Іова, Я віддаю у твої руки, тільки самого його не торкайся". Після цього Іов раптово втратив все своє багатство, а потім і всіх своїх дітей. Праведний Іов звернувся Богові й сказав: "Нагим вийшов я зі чрева матері моєї, нагим вернуся до матері своєї землі. Господь дав, Господь і взяв. Так буде Ім'я Господне благословенне!" І не згрішив Іов перед Господом Богом, і не вимовив жодного нерозумного слова.

Коли Ангели Божі знову стали перед Господом і сатана серед них, то диявол сказав, що Іов праведний, поки сам є здоровим. Тоді Господь сповістив: "Я попускаю тобі зробити з ним, то що хочеш, тільки душу (тобто життя) його збережи". Після цього сатана вразив праведного Іова лютою хворобою - проказою, що покрила його від голови до ніг. Страждалець примушений був покинути усіх людей, та й сідячи поза містом на купі попелу й глиняним черепом скоблив свої гнійні рани. Всі друзі й знайомі залишили його. Дружина його примушена була добувати собі їжу, трудячись і сновигаючи із будинку в будинок. Вона не тільки не підтримувала свого чоловіка в терпіннях, але думала, що Бог карає Іова за які-небудь таємні гріхи, плакала, нарікала на Бога, докоряла й чоловіка й нарешті порадила праведному Іовові похулити Бога й умерти. Праведний Іов важко страждав у муках хвороби, але й у цих стражданнях залишився вірний Богові.

Він відповідав дружині: "Ти говориш, як одна з божевільних. Невже добре ми будемо приймати від Бога, злого не будемо приймати?" І не згрішив праведний ні в чому перед Богом. Почувши про нещастя Іова, три його друзі прийшли здалеку йому розділити його скорботу. Вони вважали, що Іов покараний Богом за гріхи, і переконували неповинного ні в чому праведника покаятися. Праведник відповідав, що він страждає не за гріхи, але що ці випробування послані йому від Господа по незбагненній для людини Божественній волі. Друзі, однак, не вірили й продовжували вважати, що Господь поступає із Іовом за законом людської відплати, караючи його за вчинені гріхи. У тяжкій щиросердечній скорботі праведний Іов звернувся з молитвою до Бога, просячи Його Самого засвідчити перед ними його невинність.

Тоді Бог виявив Себе в бурхливому вихрі й докорив Іова за те, що він намагався проникнути своїм розумом у таємниці світобудови й промислу Божого. Праведник всім серцем покаявся в цих думках і сказав: "я немічний, відрікаюся й каюся в поросі й попелі". Тоді Господь повелів друзям Іова звернутися до нього й просити його принести за них жертву, "тому що, - сказав Господь, - тільки особу Іова я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Іов". Іов приніс жертву Богові й помолився за друзів, і Господь прийняв його клопотання, а також повернув праведному Іовові здоров'я й дав йому вдвічі більш того, що він мав колись. Замість померлих дітей в Іова народилося сім синів і три дочки, прекрасніше яких не було на землі. Після перенесених страждань Іов прожив ще 140 років (усього ж він прожив 248 років) і бачив потомство своє до четвертого роду.

Святий Іов є прообразом Господа Ісуса Христа, який зійшов на землю, щоб постраждати заради спасіння людей, а потім прославитись славним Своїм Воскресінням. Святий Іоан Златоуст говорить: "Немає нещастя людського, котрого не переніс би цей чоловік, твердіший усякого адаманту, що випробував враз і голод, і бідність, і хвороби, і втрату дітей, і позбавлення багатства, і потім, випробувавши підступництво від дружини, образи від друзів, нападу від рабів, у всім виявився твердіше всякого каменю, і притім до Закону й Благодаті".