Коли код запаморочує розуми

Відповідаючи на питання журналістів з приводу виходу спочатку книжки, а з 18 -травня і екранізації роману Дена Брауна ”Код да Вінчі”, у прес-службі Київської Патріархії закликають утриматись від нездорового ажіотажу, побудованого на людській некомпетентності в питаннях християнського віровчення.

Ось що розповів у своєму коментарі заступник прес-секретаря Київської Патріархії протоієрей Євгеній Заплетнюк:

”Прес-служба Київської Патріархії останнім часом отримує багато звернень від журналістів різноманітних ЗМІ, з проханням прояснити офіційну точкy зору Церкви на роман Дена Брауна “Код да Вінчі”. Перш за все, потрібно сказати, що офіційно Церква може висловлювати своє ставлення до певних речей відповідно до висновків зроблених на офіційних зібраннях  ієрархів, або ж з уст свого Предстоятеля, яким в Помісній Церкві є найчастіше Патріарх. В усіх інших випадках, православні віруючі можуть керуватись у своєму судженні про речі на основі приватних думок богословів, тобто людей, що є фахівцями у галузі знань про Бога та Його Церкву.

На мою думку, дана фантазія автора є спекуляцією на почуттях віруючих у Христа людей. Як ми бачимо, останнім часом з’являється багато спроб фактично нецерковних людей представити масовій аудиторії спотворений образ Христа: “пересічний” глядач ще з 1988 року мав змогу дивитись “Останню спокусу Христа” Мартіна Скорсезе, у якій Христа зображено не Спасителем з Євангелія, але звичайним теслею з Назарету, змушеного нести усі тягарі свого небесного покликання. Вершиною безумства авторів (а фактично, в першу чергу, самого автора роману – грека Нікоса Казанцакіса ) стає епізод, у котрому Христу вважається спокусливим можливість майбутнього співжиття з Марією Магдалиною, та відмова від добровільних страждань заради спільного їх майбутнього. Ще тоді картина викликала багато суперечок, і історія тепер знає навіть терористичні акції з боку фанатично налаштованих католиків, які виступали з протестами проти перегляду фільму у кінотеатрах.

Згодом Мел Гібсон у своїх “Страстях Христових” знову звернувся з масовим продуктом про Христа, який за короткий строк “облетів” увесь світ. Фільм виявився не простим, і викликав безліч протилежних думок: від намагання звинуватити автора фільму в антисемітизмі до проголошення фільму “П’ятим Євангелієм” за реалістичність зображених там подій хресних мук Спасителя. Але, звісно, як і одна, так і інша сторони критиків сходились у своїх висновках у одному: фільм був знятий віруючим у Христа режисером, і всі його недоліки компенсувались фактом, що Гібсон не спотворив Євангельське вчення. А це вже дає фільму право на існування. Звісно, можна було б зробити фільм більш місіонерським і таким, що не лише розкриває питання “як це сталось”, але й: “Чому? Заради чого це все?”. Проте, фільм вийшов, і свою справу зробив – люди ще раз (а дехто й взагалі вперше!) звернули свій погляд не як завжди на себе і своє “Я”, але на Голгофу, де прийняв хресну смерть наш Спаситель.

Для Церкви Христової, яка існує вже дві тисячі років, були добре відомими спроби спотворити вчення про Бога та Церкву. Просто раніше це робили свідомі вороги Церкви – спочатку юдеї, потім язичники, потім єресіархи, згодом безбожники, а тепер це стало можливим режисерам та авторам романів. Користуючись здобутками і можливостями сучасної медіа-індустрії, будь-який твір, не зважаючи на його реальну вартість, зможе бути розповсюджений у фантастичній кількості, часом не поступаючись своїми масштабами у “конкуренції” й правдивому церковному вченню. Кожна людина, яка купує таку книжку, або йде на кіносеанс, платить двічі: перший раз вкладаючи кошти на подальше видання таких або подібних їм речей, а вдруге, коли наражає свою душу на небезпеку спотворення свого розуму невірним розумінням Христа.

Скажімо, несподівані результати опитування громадської думки наводить британська газета The Telegraph. 17 відсотків тих, хто читав "Код да Вінчі", переконані, що католицька організація Opus Dei, яку підтримував Папа Римський Іоанн Павло II, дійсно є жорстокою сектою. Серед тих, хто роман Брауна не читав, у жорстокість Opus Dei вірять тільки 4 відсотки. Двадцять сім відсотків всіх учасників опитування вважає, що Католицька Церква приховує факти життя Христа. Серед тих, хто читав "Код да Вінчі" це переконання більше: 36 відсотків опитаних згодні з такою постановкою проблеми. На питання дослідницької компанії Opinion Research Business між 12 і 14 травня, тобто напередодні світової прем’єри екранізації книги Брауна, відповіли більше тисячі дорослих англійців.

У цілому "Код да Вінчі" прочитало більше як 20 відсотків британців. Опитування показує, що книга Брауна сильно похитнула ставлення до традиційних християнських догм. Вийшовши 18 травня 2006 року у світовий прокат, фільм Рона Ховарда "Код да Вінчі" зібрав за перший уікенд 224 мільйона доларів. Вже в перший тиждень показу "Код да Вінчі" окупився майже в два рази. Бюджет скандального блокбастера складав, за різними оцінками, від 115 до 125 мільйонів доларів. "Код да Вінчі", прем’єра якого відбулася в Каннах 17 травня, отримав, в основному, негативні відгуки критиків.

Напередодні виходу фільму на екрани представники Ватикану, Грецької Православної і інших християнських церков, а також мусульмани закликали бойкотувати картину і навіть заборонити її прокат у своїх країнах. Проте, за даними студії Sony Pictures, у католицьких Іспанії й Італії фільм побив рекорди касових зборів. Результати першого уікенда прокату "Коду да Вінчі" виявилися досить скромними в порівнянні з результатами фільму "Зоряні війни. Епізод III", який набрав більше 108 мільйонів за перші три дні в травні 2005 року. Очевидно, люди все частіше схильні вірити в теорії змови, що плямують репутацію Церкви, але не історичним фактам. І цей фільм ще раз довів це.

 

Минуло зовсім небагато часу, відколи увесь світ сколихнула вістка про чергове масове протистояння, спровоковане не стільки політичною, скільки релігійною суперечкою – в одній з датських газет було опубліковано серію карикатур, в яких використано зображення Мухамеда, шанованого мусульманами як найбільшого пророка, і так званим "карикатурним скандалом" - широким рухом протесту, який розгорнувся в мусульманських країнах з приводу цієї публікації.

В той час, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України висловив своє глибоке занепокоєння. "Ці події - тривожний сигнал для всього світу, а особливо для Європи." - сказав він. "Поява таких карикатур - закономірний результат того, що дехто в Європі не тільки забуває про своє християнське коріння, але й намагається відріктися від нього. А той, хто не поважає своєї власної традиції і релігії, не розуміє і не поважає почуття носіїв інших духовних традицій. Відрікаючись від власної християнської віри такі люди не можуть зрозуміти, чому інші так ревно оберігають традиції своєї релігії.

Зневага породжує гнів, образа породжує насильство. Зрештою, зло здатне породжувати тільки зло. Християни повинні свої дії співвідносити із заповіддю Божою: "Полюби ближнього свого, як самого себе". Не потрібно щодо інших робити того, чого не хочеш зазнати щодо себе. Тому зневага, образи, екстремізм і насильство неприпустимі з жодного боку. Боротьбою з тероризмом не можна виправдовувати образи віруючих, а захистом віри - погроми і вбивства" - вважає Святійший Патріарх. Не втратили ці слова своєї актуальності й по нині.

А нещодавно Патріарх Філарет, відповідаючи на запитання журналістів щодо шкоди, принесеної фільмом “Код да Вінчі” висловив переконання, що людям міцним у вірі фільм пошкодити не зможе. В той же час, людям слабким у вірі та мало обізнаним у вченні Церкви та її історії фільм рекомендується ігнорувати заради спасіння власної душі.

 

Немає нічого більш небезпечного ніж напівзнання.

 

Джерело: cerkva.info

Посилання за темою: