2 червня 2006 року в Києві під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ Київського Патріархату Філарета відбулося чергове засідання Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). В центрі уваги були державно-конфесійні відносини та проблема нетолерантності у суспільстві. У засіданні Ради, крім членів ВРЦіРО, також взяли участь перший заступник Глави Секретаріату Президента України І.В.Васюник, директор Державного департаменту у справах релігій Міністерства юстиції України І.В.Бондарчук, радник Секретаріату Президента України О.Н.Саган, директор Інституту релігійної свободи О.В.Заєць.
За результатами розгляду зазначених питань порядку денного ВРЦіРО ухвалила наступні документи:
1.Звернення до Президента України щодо проблемних питань державно-конфесійних відносин, які потребують свого розв’язання.
2.Звернення до керівників депутатських фракцій у Верховній Раді України щодо проблемних питань державно-конфесійних відносин, які потребують свого розв’язання.
3.Звернення до Кабінету Міністрів України щодо оподаткування ввезення в Україну богослужбової літератури податком на додану вартість.
4.Заяву щодо необхідності поважати релігійні почуття, символи та традиції.
Головуючим на наступне засідання Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій було обрано старшого єпископа Української Християнської Євангельської Церкви Леоніда Падуна.
Портал
cerkva.info пропонує до вашої уваги підсумковий документ, у котрому звертається увага щодо необхідності поважати релігійні почуття, символи та традиції.
ЗАЯВА
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій щодо необхідності поважати релігійні почуття, символи та традиції Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій з тривогою констатує, що останнім часом почастішали випадки ображання релігійних почуттів віруючих, неадекватного використання релігійних символів та спотворення релігійних традицій. І християни, і мусульмани, і юдеї стикаються з тим, що через друковане слово, засоби масової інформації та мистецькі твори чиниться відверта образа релігії, її символів та традицій. В окремих випадках доходить до спричиненого релігійною або національною нетерпимістю фізичного насильства. Такі дії взагалі є неприпустимими, а винні в цих злочинах мають нести сувору відповідальність.
Релігійній ненависті та ворожнечі, не залежно від того в якій формі вона розповсюджується – літературній, науковій, образотворчій чи публіцистичній, – не повинно бути місця в житті нашого суспільства. Церкви і релігійні організації свідомі того, що проповідувані ними духовні і моральні цінності вступають в гостру суперечність з сучасними так званими «ліберальними цінностями», за якими проглядається егоїзм, гедонізм, аморальність і споживацьке ставлення до життя та навколишньої природи. Тому так активно чиняться провокаційні дії, покликані виставити релігію в негативному світлі, подати образ глибоко віруючих і щиро релігійних людей, як грубих, темних, фанатично налаштованих та потенційно небезпечних для суспільства, а релігійних громад – як ледь не злочинних угрупувань.
Церкви і релігійні організації України глибоко поважають право на свободу слова та самовиразу, бо це священний дар Творця людям. Разом з тим свобода слова не є цінною сама собою – вона є спосіб донесення до загалу істини та шлях до знаходження широкого суспільного порозуміння. Поширення брехливих, образливих і принизливих ідей, нав’язування підозр та ненависті одних груп суспільства щодо інших, бажання виявити власне «я» за будь-яку ціну – це не свобода слова і самовиразу, а її спотворення. Кожен має право на свободу слова і самовиразу, але реалізація цього права повинна бути тісно пов’язаною з повагою до інших, шаною їхніх поглядів і традицій, в тому числі і релігійних. Неприпустимо плювати на священні символи і ображати релігійні почуття тільки тому, що вини не є власними.
Тому Церкви і релігійні організації звертаються до всіх, а особливо до власників та працівників засобів масової інформації, діячів творчих професій – зважено ставитися до реалізації права на свободу слова і самовиразу, пам’ятати про свою відповідальність за наслідки своєї діяльності – якщо не перед Богом, то хоча б перед суспільством. Закликаємо шукати знання про релігійні традиції в першоджерелах, а не живитися спотвореними та перекрученими теоріями й міфами.
В дискусійних питаннях, які торкаються релігійного життя, символів та традицій закликаємо до зваженості і відповідальності. Переконані, що представникам Церков і релігійних організацій повинно бути забезпечене право на висловлення власної точки зору, особливо в тих питаннях, які зачіпають їхню релігійну традицію. Тому закликаємо засоби масової інформації надавати більше можливостей Церквам і релігійним організаціям для просвітницької роботи щодо елементарних питань релігійного життя, вчення і традицій. Закликаємо всіх співгромадян поважати один одного, виявляти шанобливе ставлення до релігійних почуттів, символів та традицій не залежно від того, чи є вони священними особисто для себе. Тільки той, хто поважає інших, сам заслуговує на повагу!
