Помісна Церква і її перспективи

— Ваша святосте! Давайте повернемось до розмови про можливе визнання Київського Патріархату з боку Константинопольського патріарха. Якою може бути реакція Московського Патріархату на це?

— Скоріше за все Московська ієрархія відмовить Вселенському Патріархату у молитовному єднанні — заборонить молитися разом із ним у храмі, разом правити службу, причащатися. Як це не так давно було під час Константинопольсько-Московського конфлікту, пов’язаного з розділом Естонської Православної Церкви на дві юрисдикції. Але це може бути тільки тимчасовим явищем — рано чи пізно Московський Патріарх змушений буде піти на примирення із Вселенським.

— Як поставляться до цієї події — появи нової Помісної Церкви у Вселенському православ’ї — інші Православні Церкви світу?

— Як ми вже згадували, визнати статус Помісної Церкви за Київським Патріархатом Константинополь може одноособово — як Церква-Матір. Другий крок — визнання Томосу Константинопольського Патріарха іншими Церквами. Неможливо, звичайно, стопроцентно спрогнозувати реакцію кожної Церкви. Але судячи з деяких історичних прецедентів (наприклад, невизнання більшістю Церков світу проголошеної 1970 року Московським Патріархатом автокефалії «Православної Церкви в Америці»), можна передбачати, що в українському питанні на стороні Вселенського Патріарха будуть всі грецькі Церкви (Константинопольська, Олександрійська, Єрусалимська, Елладська, Кіпрська та ін.). Те саме, вірогідно, зроблять також Грузинська, Румунська, Албанська, Чехословацька Православні Церкви, а, можливо — і Болгарська (Болгарія збирається до ЄС). Абсолютно точно можна сказати, що не підтримає нас Сербська Церква.

— У випадку подібних колізій чи має якесь значення чисельність Церкви?

— Ні, не має значення. Хочу сказати, що є ще один доказ, який дозволяє сподіватися на те, що Вселенський Патріарх може піти на проголошення Української Помісної Церкви. Минулого року, виступаючи на Всесвітньому російському соборі, Московський Патріарх повернувся до старої (початку ХVI cт.) концепції під назвою «Москва — Третій Рим». Ідея її автора — псковського старця Філофея — полягає у тому, що після падіння першого (Рим) і другого Риму (Константинополь) перше місце в православному світі по праву належить Москві — «Третьому Риму». Хоча, згідно із законним і загальновизнаним древнім диптихом (списком), «першим по честі» у Православ’ї є Константинопольський Патріарх, Російська Церква ж знаходиться там на п’ятому місці.

Виступ патріарха Алексія II на Соборі вельми обурив Вселенського патріарха Варфоломія I. Він назвав теорію «Третього Риму» «…глупой, высокомерной и нечестивой, возвещающей дух цезаропапизма и ватиканизма. Того, что является абсолютно неприемлемым для Православной Церкви… Те, кто говорит о Третьем Риме, являются абсолютно непригодными для поддержания лидирующих позиций Православной Церкви — они будут выполнять роль преобразования Церкви из Христоцентрического вероисповедания в феодальную организацию, основанную на применении грубой силы».

Як бачимо, позиція сили Московського Патріархату, його претензії на керівну роль у Світовому православ’ї, здаються Вселенському Патріарху вельми небезпечними. У цьому світлі вельми бажаним і ефективним — для звуження цих цезаропапістських тенденцій РПЦ — є визнання Української Церкви автокефальною. Адже це, безумовно, зменшить тиск Московського Патріархату на світове православ’я, сприятиме «балансу сил».

Якщо буде визнано статус Київського Патріархату як Помісної Церкви, навколо нього почне збиратися українське православ’я — УАПЦ, а також частина УПЦ МП — всі бажаючі належати до Української, а не Російської Церкви. Про них знаємо не тільки ми, Константинополь, але й Москва. Сьогодні ці люди бояться, не знають до кого приєднатися. Але коли Київський Патріархат буде визнано, він стане точкою притягання всіх дійсно українських православних.

 

Ведучий рубрики – Прот.Євгеній Заплетнюк