Вшанування святої Варвари

Вже майже два місяці мощі святої великомучениці Варвари подорожують обласними і деякими районними центрами західної України. Тисячі християн мали можливість вшанувати святу Варвару і вознести свої молитви біля мощей великомучениці.

Мощі святої Варвари побували вже в Житомирі, де за підрахунками для вшанування прийшли 15 тисяч чоловік і Рівному – 35 тисяч, Луцьку – 50 тисяч і Львові – 60 тисяч, Самборі – 35 тисяч і Дрогобичі – 25 тисяч, Івано-Франківську – 25 тисяч та Коломиї – 5 тисяч.

Жителі шахтарського містечка Червонограда мали також можливість вшанувати святу, тут її зустрічало близько 5 тисяч чоловік. Це було особливою подією, тому що шахтарі – люди цієї важкої і небезпечної професії - вважають святу своєю покровителькою і заступницею. Цілий ряд міст ще чекає на таку радісну можливість, як на заході України, так і на сході, куди незабаром відбудуть святі мощі.

 

Як ми вже повідомляли, ця акція приурочена 1700 – літньому ювілею мученицького подвигу святої Варвари. Вперше за 900 років, з того часу коли мощі святої Варвари були привезені до Києва, вони залишили древню столицю.

Відправляючи святі мощі у подорож Україною Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в своїй промові зазначив, що метою акції є консолідація суспільства в цей неспокійний час. І дійсно свята Варвара примирила сотні тисяч людей, які приходили до її мощей для вшанування і молитов про заступництво.

Було особливо приємно бачити очі людей різних віросповідань і політичних поглядів, які світилися радістю і благоговінням, здавалось, що в глибині душі у цих людей пробудилося відчуття святості. Подорожуючи з мощами мені довелося почути, що багато людей в силу заклопотання житейськими проблемами навіть і не чули, що мощі шанованої у всьому світі святої знаходяться постійно у кафедральному патріаршому соборі святого Володимира у Києві.

 

 Деякі сили в Україні і за її межами намагаються створити враження, що у нас українців немає ні святинь ні благодаті і що її можна лише випросити у „канонічного старшого брата”, проте сама Варвара спростовує це невігластво своєю святістю і тими зціленнями, які відбуваються біля її мощей. Виникає запитання: хіба це робиться не благодаттю Божою?

 

Автор:  Прот. Леонтій Никитенко