"Петрівський піст" починається через тиждень після П'ятидесятниці і продовжується до свята апостолів Петра і Павла (12 липня). Тривалість залежить від дати Великодня. Найкоротший — 8 днів, найдовший — 6 тижнів.
Цей піст встановлений у далекій давнині в наслідування прикладу св. Апостолів, які по прийнятті Святого Духа постом і молитвою готувалися до початку всесвітньої проповіді християнства. Для нас Петрів піст — посильний подвиг, щоб зробитися гідними дарів Святого Духа. «Після тривалого свята П'ятидесятниці піст особливо необхідний, щоб подвигом його очистити думки і зробитися гідними дарів Святого Духа», — пише святий Лев Великий.
Про цей піст згадується ще в апостольських постановах: "Після П'ятидесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться". Остаточно Петрів піст затвердився після того, як у Константинополі і Римі були побудовані храми в ім'я першоверховних апостолів Петра і Павла, які посідають особливе місце серед інших учнів Христа. Освячення константинопольського храму відбулося в день пам'яті апостолів 29 червня (за новим стилем - 12 липня) - відтоді цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході, а в православній церкві затвердилося приготування благочестивих християн до цього свята постом і молитвою.
Церква нагадує, що обмеження в їжі без дотримання Божих заповідей не є постом у повній мірі: «Молитва безсила, якщо не заснована на пості, і піст марний, якщо на ньому не створена молитва» (святитель Iгнатій Брянчанінов).
За словами святителя Іоанна Златоуста, «піст з вірою багато додає міцності, тому що навчає великому любомудрію, людину робить Ангелом, та й ще зміцнює проти сил безтілесних... той, хто молиться, як повинно, і притім поститься, небагато потребує; а хто небагато потребує, той не буде грошолюбний; а хто не грошолюбний, той любить подавати милостиню. Хто поститься, той стає легким й окриляється, і з бадьорим духом молиться, угашає злі похоті, умилостивлює Бога й змиряє гордовитий дух свій. Тому й апостоли завжди майже постились».
