Єпископальна Церква США (ЄЦ США), що входить у Співдружність англіканських Церков, вибрала свого нового главу. 18 червня Генеральна конвенція, що відбулася в місті Коламбус (штат Огайо), назвала ім'я двадцять шостого по рахунку правлячого єпископа ЄЦ. Ним стала єпископ Невади Катрін Джеффертс Шори, перша жінка, обрана главою християнської Церкви. Вона буде керувати ЄЦ США з 4 листопада цього року, після того як нинішній предстоятель Френк Гризуолд піде на спокій.
Рукоположення жінок існує в Єпископальній Церкві вже тридцять років. Однак і сьогодні обрання жінки-єпископа главою Церкви виглядає ломкою загальхристиянської традиції. Біографію 52-літньої Катрін Шори складно назвати звичайною: вона пілот аероплану й океанограф за професією. Уже зараз очевидно, що керувати самою ліберальною з англіканських Церков буде непросто. Ще три роки тому ЄЦ була розділена на два внутріцерковних табори подією, що одержала широкий резонанс не тільки у світових ЗМІ, але й у Росії. Мова йде про возведення в 2003 році Джина Робінсона в сан єпископа Нью-Гемпширского. Робінзон прославився як перший офіційно одружений в історії єпископ. Думки усередині Єпископальної Церкви розділилися: одні прийняли рукоположенння Робінсона, інші виступили категорично проти.
Цей розкол став основною інтригою нинішніх виборів у Коламбусі. Новий примас ЄЦ США Катрін Шорі була однією з головних прихильників рукоположения Робінсона, чим викликала до себе невдоволення єпископалів-«консерваторів». Їхнім кандидатом на виборах був єпископ Бирмінгемський (штат Алабама) Генрі Парслі, переконаний противник ідеї одностатевих шлюбів у середовищі духівництва. У підсумку розрив між кандидатами від «лібералів» і від «консерваторів» склав всього 13 голосів учасників Генеральної конвенції (95 проти 82, 11 голосували за альтернативних кандидатів). Таким чином, позиції «консерваторів» усередині ЄЦ США можна оцінити як досить міцні, хоча їх і було недостатньо для кількісної переваги. Утім, єпископалам-«лібералам» також довелося поборотися за обрання свого кандидата: для одержання потрібних 95 голосів (з 188 загальної кількості учасників Генеральної конвенції) виявилося необхідним провести п'ять балотувань, що виявили «фаворита».
На думку представника Лос-Анджелесского єпископального духівництва Серхіо Карранси, обранню Катрін Шори дуже допомогли голоси жінок-пасторів і латиноамериканського духівництва. Своє невдоволення обранням нового єпископа виразив тільки один делегат, представник Меріленду Єдді Блу, що заявив, що він «шокований і розстроєний» вибором єпископів. Внутріцерковне протистояння в ЄЦ давно стало привертати увагу преси. 14 червня газета «The Edmond Sun» написала з посиланням на «Associated Press», що скандал навколо рукоположения Робінсона має всі шанси перерости у відкритий церковний поділ. У самий переддень виборів єпископ Робінсон виразив надію, що бар'єрів на шляху рукоположения священиків нетрадиційної орієнтації буде залишатися усе менше.
До сексуальних меншостей, за його словами, в ЄЦ США відносяться «зовсім так само, як і до інших чад Божим». Трохи інші аргументи приводили противники рукоположення Робінсона. Спектр доводів єпископалів-«консерваторів» дуже широкий – від цитат зі Священного Писання до посилань на фінансові документи ЄЦ, що свідчать про те, що частина пастви Нью-Гемпширской єпархії американської Єпископальної Церкви відмовилася перелічувати їй пожертвування після присвяти в сан Джина Робінсона. До речі, питання про фінанси також було піднято у попередній Генеральної конвенції в Коламбусі. Президент Палати представників ЄЦ Джордж Вернер запропонував у березні цього року на засіданні Виконавчої Ради ЄЦ реформувати процес обрання правлячого єпископа, назвавши існуючу багатоступінчасту систему занадто дорогою. Він запропонував перейти до системи прямого і відкритого голосування і відмовитися від «величної й урочистої» церемонії присвяти. Кошти, що звільняться при цьому, Вернер запропонував використовувати відповідно до місії Церкви. Виконавча Рада разом з Комісією зі структури Церкви ухвалили винести це питання на обговорення Генеральної конвенції. Ліберальний внутрішньоцерковний курс ЄЦ з обранням Катрін Шори буде, зважаючи на все, продовжений.
Тому впору задатися питанням: чи буде бюджет ЄЦ скорочуватися за рахунок процедури виборів у випадку, якщо вона продовжить практику рукоположения епископов-геїв? Цілком можливо, «досвід Робінсона» повториться в найближчі дев'ять років правління Катрін Шори. А це цілком може привести до подальшої ізоляції ЄЦ США в англіканському світі, а також до фінансових утруднень. Чи будуть наступні вибори предстоятеля Єпископальної Церкви в 2015 році такими ж багатоступінчастими і дорогими? Однак набагато більш важливою, ніж фінансова сторона церковного життя, представляється проблема розбіжностей усередині самого англіканського співтовариства. На думку єпископа Піттсбургського Роберта Данкана, одного з лідерів консервативного крила американської Єпископальної Церкви, Катрін Шори зштовхнеться з «нездійсненною задачею». «Для англікан в усьому світі її обрання означає нечутливість і неповагу з боку ЄЦ США стосовно існуючого динаміці в розвитку відносин між англіканськими Церквами», - затверджує Данкан.
У питанні про рукоположення єпископів-гомосексуалістів ЄЦ США підтримує лише шотландська Єпископальна Церква. У 2003 році висвята в сан Робінсона викликала розрив у відносинах ЄЦ США з Російською Православною Церквою. Чи не стане період правління Катрін Шори епохою усе більшого відчуження Єпископальної Церкви як від менш ліберальних англікан, так і від інших християнських Церков? Однак голос єпископалів-«консерваторів» в ЄЦ не є домінуючим. Для основної маси її парафіян, число яких досягає 2,4 млн чоловік, історичне обрання жінки примасом Церкви є прояв духу політкоректності. Питання ж про те, наскільки цей дух відповідає духу християнства, продовжує викликати дискусії.
