Нетління мощі святих

Чому віруючі так шанують святі мощі? Чому зберігають їх, поклоняються їм, моляться біля них? Чому для непросвічених вченням Христовим це явище малозрозуміле, а для багатьох неприйнятне? Чому сьогодні можна побачити біля раки з мощами видатних діячів науки, політики, держави? Люди стоять годинами у довгих чергах, щоб поцілувати нетлінні мощі святих та помолитися біля них. Явище святих мощей зрозуміле для багатьох людей богословів, священиків, віруючих людей, — але багато хто сьогодні ще потребує глибшого пізнання цього дивного явища. Феномен мощей, їхня святість, їхня чудодійна сила відомі з давніх християнських часів, і кожна православна людина в своєму житті тяжіє до святині і особливо до мощей угодників Божих, бо вірить і уповає, що через них отримає Божу благодать, яка, як відомо, "немічне лікує і виснажене поповнює".

Святі мощі з самого початку заснування Церкви Христової є безцінним даром нам, грішним людям, для укріплення у вірі, для того, щоб наше життя стало угодним Богові і людям, що нас оточують. Перші християни святі останки угодників Божих ставили вище за будь-які земні блага та скарби. Святий Іоан Золотоустий у своїх творах пише: "Як імператорська корона, прикрашена з усіх сторін дорогоцінним камінням, випромінює різнокольорове проміння, так і тіла святих мучеників, наповнені начебто дорогоцінним камінням — ранами, отриманими за Господа, які є найдорожчі за будь-яку корону". І сьогодні світло Божої благодаті сяє в них і освітлює наш розум і серце. Бо, коли вони жили на землі, їхні тіла були храмом Духа Святого. Так і після смерті залишаються джерелом Небесної благодаті, яка рясно виливається на віруючих. Святий Василій Великий навчає: "Хто торкається кісток мучеників, той приймає благодать, яка перебуває у тілі мученика".

Це ж засвідчили і Вселенські Собори. Так, у діяннях Сьомого Вселенського Собору зазначено: "Спаситель наш Христос дарував нам спасительні джерела, мощі святих, побожно виливаючи благодіяння на достойних". І з цим неможливо не погодитись, бо це тіла людей, високодоброчесних, котрі благочестиво прожили своє життя, тіла, в яких жив Дух Святий. Віруюча людина, дивлячись на святі мощі, яскраво уявляє довершеність подвигу святих та праці ради Господа, а разом з тим усвідомлює власні гріхи, і в неї виникає бажання виправити своє життя, залишити гріхи і почати праведне життя. Підтвердженням цього є слова Іоана Золотоустого: "Бог для того і дарував нам мощі святих, щоб навертати нас до ревної віри, дарувати нам надійне пристановище та захист проти зла, яке оточує нас навколо". Тому православний люд протягом століть іде безперервним потоком в Церкву мучеників як в Царство благодаті, світла та життя, де можна отримати захисток від переслідувань, зла цього світу, яке вбиває в людині духовне життя.

Святі мощі є вмістилищем благодаті Святого Духа, який щедро подається тим, хто приходить з вірою. І це підтверджує Іоан Золотоустий: "Дивись не на те, що перед тобою наге та позбавлене душевної діяльності тіло мученика, але на те, що в ньому присутня інша, більше самої душі сила — чудодійна благодать Святого Духа". Благодать святих мощей відкривалась і відкривається багатьма надприродними діями на віруючих. Вона просвіщає своєю животворчою силою і душу, і тіло людини, втішає, захищає від різних бід та напастей не тільки окремих людей, але цілі Церкви. Святий Іоан Дамаскін у викладі віри говорить: "Мощі святих виганяють демонів, позбавляють хвороб, лікують немочі, відкривають зір сліпим, очищають прокажених, відганяють спокуси та скорботи, і всяке благе діяння від Отця світла сходить на тих, які просять з незаперечною вірою".

А святий Єфрем Сирін в похвальному слові до мучеників говорить: "Мертві діють як живі, лікують хворих, виганяють демонів і силою Христа відганяють будь-яку непотрібну силу, бо в святих мощах завжди перебуває благодать Святого Духа". Святі мощі благотворно діють не лише на тіло, але й на душу. За словами Іоана Золотоустого, "раки мучеників є безпечні пристановища, джерела духовних плодів, наибагатші скарби, які ніколи не вичерпуються.., прохолоджують душі, запалені гріховними страстями, і одним лише поглядом угамовують, гасять скверну похоті, заздрість та гнів". Усвідомлюючи все це, християни з благоговінням та любов'ю поклоняються святиням, полум'яне моляться біля них, цілують їх, просять у них заступництва перед Богом.

Перед святими мощами запалюють світильники, щоб засвідчити вічну славу угодників Божих та їхнє сяйво у Царстві Небеснім. Крім релігійно-моральної дії на душу людини святих мощей, вони мають ще і літургійне значення. Церква земна спілкується постійно молитовно з Церквою Небесною. Вінцем цього спілкування є Свята Євхаристія – перетворення хліба та вина на Плоть і Кров Господа нашого Ісуса Христа. Із першохристиянських часів і до нині Церква звершує Євхаристію на мощах мучеників. У кожній церкві є антимінс, в якому знаходиться частинка святих мощей, де і відбувається Таїнство Євхаристії, в котрій з'єднуємось з Христом. Святі мощі є носіями благодаті Божої, яка передається людям через дотик до них.

Адже і сам Господь багато чудес створив посередництвом Свого тіла: доторкнувся до прокаженого (Мф. 8, У); взявши руку Петрової тещі, зцілив її від гарячки (Мф. 8, 14-15); підняв за руку мертву дочку Іаїра (Мф. 9, 25); і нарешті навіть дотик до одягу зціляє кровоточиву жінку, а Сам Христос відчув, як вийшла з Нього чудодійна сила (Лк. 8, 43-46). Таких прикладів можна навести багато. Як говорить святий Кирило Ієрусалимський, "саме тіло Христа було животворним, бо бу-ло храмом і житлом Бога Слова..." Святі люди ще при житті є житлом Святого Духу, дія Якого продовжується в них і після смерті. "Як вогонь заповнює всі пори розпеченого заліза, так і Дух Святий повністю наповнює Своєю силою душу і тіло святого” (преподобний Макарій Єгипетський). Ось через таке тісне поєднання з Богом святі є носіями чудотворної сили, яка діє через їхні тіла та нетлінні мощі. Отже, нетілінні мощі, останки святих є для нас, грішних людей, великою допомогою і підтримкою на нелегкому шляху нашого спасіння.

Автор: Протоієрей Миколай Храпач