Із перших вуст. Про реформу духовної освіти

Постановою Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату від 13 травня 2006 р. із нового навчального 2006-2007 року введено в дію реформу духовної освіти. Наша газета вже повідомляла про зміни в духовних навчальних закладах у зв’язку з реформою і також друкувала нові правила для абітурієнтів, які суттєво не були змінені.

Справа реформи духовної освіти є нелегкою. Адже старі принципи досить твердо вжилися і з деякими назвами дуже важко розставатися, а до нових звикати. Але чи сутність реформи тільки в цьому? Ми попросили відповісти на питання голову Учбового комітету, що при Священному Синоді УПЦ Київського Патріархату, ректора Київської православної богословської академії, архиєпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія:

– Владико, скажіть чи важко готувати такий процес. Адже ми йшли до цього не один рік?

– Так, звичайно, що справа реформи духовної освіти, а правильніше – навчального процесу в наших духовних освітніх закладах, це не справа одного дня, чи року. Ми йшли до цього поступово, крок за кроком, навіть обережно. Адже ми не змінили і нічим не умалили саму суть духовної школи, особливо в тому, що стосується виховного процесу. Головне завдання церковних, духовних навчальних закладів – готувати, перш за все, майбутніх священнослужителів і наша нова навчальна програма на це розрахована. На богословські предмети, курси церковно-історичного змісту відведено велику кількість годин. Але попри це ми вводимо і предмети гуманітарно-соціального напрямку, які ми ще називаємо світським – це соціологія, культурологія, українознавство, основи екологічного права, логіка і навіть політологія. Я хотів тут звернути увагу на те, що такі предмети як історія релігій, філософія та історія філософії, риторика, педагогіка і психологія вже читаються в наших духовних школах з початку їх відродження.

– Владико, такі відомі та звичні назви, як Київська духовна академія і семінарія, Львівська духовна академія і семінарія фактично змінені на, відповідно, «Київська православна богословська академія», «Львівська православна богословська академія». Чи не думаєте Ви, що абітурієнти трішки заплутаються в нових назвах, адже вони планували поступати до семінарії?

– Ви знаєте, вже такі дзвінки до нас в канцелярію лунали і абітурієнти запитували про те, що як це так – без семінарії відразу в академію. Це свідчення того, що вони не уважно читали нові правила вступу, де коротко пояснювалась і суть самої реформи. До богословських академій у Києві і Львові мають право вступати абітурієнти, які закінчили загальноосвітню школу, тобто після одинадцяти класів, рівно ж як і до семінарій у Луцьку та Рівному. Різниці тут немає ніякої, як і в правилах вступу. Але православні богословські академії у Києві і Львові будуть надавати диплом бакалавра після чотирьох років навчання і диплом магістра – після п’яти. Тобто термін навчання в академіях 5 років, а семінарії будуть надавати дипломи тільки бакалавра і термін навчання там тільки 4 роки.

Той з майбутніх бакалаврів, хто, отримавши відповідний диплом, захоче продовжити навчання і здобути диплом магістра богослів’я, повинен буде прийти на п’ятий курс академій в Києві або Львові. Магістри богослів’я, які завершили навчання в академіях та успішно захистили магістерські дисертації, отримають право вступу до аспірантури. Термін навчання в аспірантурі – 3 роки. Після її закінчення і захисту кандидатської дисертації випускникам буде присвоєно вчений ступінь кандидата богослів’я.

Таким чином православні академії у Києві та Львові будуть давати повну вищу богословську освіту. Слід зауважити, що навчальна програма буде складена так, що випускник семінарії у Рівному чи Луцьку, провчившись чотири роки, як і раніше буде мати право вибору: або йти продовжувати навчання в академії на 5 курс, або йти на парафіяльне служіння. Це, звичайно, стосується й тих, хто відразу поступить до академії і буде навчатись 4 (бакалавр) + 1 (магістр) тобто всього 5 років.

Тож сьогоднішній абітурієнт, який закінчив 11 класів і має атестат про середню освіту, може вибрати собі, як то кажуть, по душі – Київ, Львів, Луцьк, Рівне або ж Богословські відділення при університетах в Чернівцях та Острозі. Так само випускники духовних семінарій 2006 р. мають право на вступ до 5-го курсу богословських академій у Києві і Львові. До речі в статутних документах ми залишимо і другу назву наших академій – «Православна духовна академія».

– Владико, як Ви думаєте, чи у зв’язку з реформою відбудуться суттєві зміни в самих кадрах священнослужителів, в рівні їхньої освіченості?

– Ми думаємо, що така схема «4+1=5» і 3 роки в аспірантурі на стаціонарі дасть змогу нам дійсно виховати молоде покоління православних богословів. Адже реформа – це не зміна зовнішніх вивісок і назв, а перш за все реформи всередині, нові вимоги, перебудова і якісна зміна навчального процесу, його змісту та наповнення.

Якщо пильно придивитися, то добре підготовлений богослов так само, як і раніше, буде навчатися вісім років, але він буде змушений подолати три екзаменаційних бар’єри: захист бакалаврату, магістратури і кандидатської дисертації. Це дасть нам змогу кращого відбору. Вже зараз серед студентів колишньої Академії і Семінарії у Києві є бажаючі навчатися в аспірантурі, але вони добре знають, що з поганими оцінками і знаннями вони туди не потраплять. Так само, як вже на п’ятий курс академій у Києві і Львові не можуть потрапити ті, хто закінчив семінарію за другим розрядом, тобто з трійками.

– Чи буде державна акредитація реформованих академій і семінарій?

– Ми віримо, що неодмінно буде. Адже одним з напрямків реформи є побудова навчального процесу за зразками, типовими для вищих навчальних закладів. Після реформування семінарії відповідатимуть вимогам до вузів ІІІ рівня акредитації, а Богословські Академії – вимогам до вузів III-IV рівня акредитації. У світських навчальних закладах також передбачено 4 роки навчання для бакалавра і 5 – для магістра. Ми дуже хотіли б, щоб наші студенти були зрівняні і в так званих соціальних правах.

На завершення повторюся – ми не змінюємо духу наших академій і семінарій, ми змінюємо навчальний процес і робимо його якісно кращим.

Джерело: Київські єпархіальні відомості  :: cerkva.info

Типові правила вступу до Київської православної богословської академії читайте  на сайті академії за адресою: www.kda.org.ua