У понеділок з Чернівецької області на Тернопільщину прибули мощі святої велико­мучениці Варвари, у Заліщиках їх зустріча­ло духовенство та вірні православних, греко-католицької і католицької церков, а та­кож керівництво області та району.

Сотні людей вийшли назустріч мощам з хоругва­ми, квітами і великою надією на заступниц­тво великомучениці Варвари за всіх і кож­ного перед Господом. Раку з мощами хресною ходою пронесли до центру міста, де відправили короткий молебень.

Відтак до присутніх звернулися архієпископ Тернопільський і Кременецький УПЦ Київського Патріархату Іов та голова облдержадміністрації Іван Стойко. Останній назвав справді святковим день, коли на Тернопілля прибули мощі святої великомуче­ниці Варвари, і подякував Патріархові Філарету за те, що благословив їх на цю подорож Україною.

Іван Стойко закликав усіх жителів області, незалежно від конфесії, поклонитись мощам святої Варвари, “доторкнутись до чуда”, а керівників районів — посприяти тому, щоб усі бажаючі мали змогу це зробити. Відкрили скляне віконце — і першими на Тернопіллі до святих мощей приклались ар­хієпископ Іов, єпископ Тернопільський і Бучацький Нестор та голова облдержадмініст­рації І. Стойко.

А сотні рук намагались бодай доторкнутись до раки з мощами. Кому поща­стило, розповідали потім журналістам, що їх, наче струмом, пронизало і така благодать розлилася тілом... Кому не пощастило дотор­кнутись, почувалися ображеними: так близько були святі мощі — і такі недосяжні. Священи­ки таких заспокоювали: до Тернополя їхати — це не до Києва. А там вони будуть цілий тиждень, усі бажаючі зможуть поклонитися. Відтак голубий мікроавтобус, в якому по­дорожують Україною мощі святої великому­чениці Варвари, у супроводі ескорту машин взяв курс на Тернопіль.

Не знаючи, що то за колона, всю дорогу зупинялися зустрічні ма­шини, даючи їй дорогу. Навіть у містах для неї не було червоного світла. Мощі везли як дорогоцінний скарб, як велику святиню, з належними почестями і шанобливістю.

У Тернополі святі мощі хресним ходом пронесли вулицею Володимира Великого до храму святого Іоана Богослова (вулиця Леся Курбаса, 6-А). Тут, після акафісту до святої великомучениці Варвари, до мощей вистроїлась довга черга. Цікаво, що під час служби Божої вони були відкриті, і усі, хто був на ній, могли прикластися безпосередньо до мощей святої.

Моя знайома, що зробила це одразу після акафісту, не могла надивуватись: — Хай і під хустинкою, але відчуваєш теплу руку! А минуло 1700 літ після мученицької кончини святої Варвари! За цей час із тіла простого смертного не те, що кісточки, — попелу не залишиться. А тут — тепла рука. Ось вона, Божа сила, що зберігає мощі невісти Христової так довго на цьому світі. Вона ж через них дарує зцілення з великою вірою прикладається до мощей.

За підрахунками, великомученицю Варвару ушанувало близько 70 тисяч чоловік. Усі храми, де перебували мощі, на ніч не закривалися, доступ до них цілодобовий. А в понеділок Тернопілля передавало мощі святої великомучениці Варвари Хмельницькій єпархії УПЦ Київського патріархату.

Автор: Галина Садовська