Окупована церква

“Да, они построят христианство на нашей Святой Руси.
Христианство со снежным сердцем, христианство без Христа”.
Росiйський фiлософ священик Сергiй Булгаков.

Партiї Вiтренко, Януковича та Мороза заблокували вхiд до козацької Катерининської церкви i разом з УПЦ Московського патрiархату насмiхаються над українцямиСтороння жiнка, дивлячись, як над хресним ходом вiрних УПЦ Московського патрiархату Одеської та Чернiгiвської єпархiй поруч з iконами i хоругвами здiймалися портрети Наталiї Вiтренко, сказала: “Це вже кiнець свiту, якщо Вiтренко — православна”. Її екзальтованi прихильники малюють Наталiю Дубинську (дiвоче її прiзвище) в ореолi з мечем, хоча по дiях її пiдлеглих бiльш доречною була б мiтла...

Минулої суботи кiлька членiв ПСПУ на чолi з головою мiсцевого осередку Iваном Донцем поставили свої намети, заблокувавши вхiд до Кате­рининської церкви. Партiйнi прапори i палатки на православному храмi i портрети тої ж Вiтренко — це ще одна насмiшка над вiруючими людь­ми, адже за законом в Українi партiї i церква — рiзнi поняття. Вiтренкiвцi таким чином протестували проти передачi храму козацькiй громадi Української православної церкви Київського патрiархату, розпоря­дження про яке пiдписав два мiсяцi тому голова обласної державної адмiнiстрацiї Микола Лаврик. Саме напередоднi встановлення наметiв вiддiл iсторичного музею практично виїхав з примiщення i по-нормальному мiлiцiя мала б забезпечити Нацiо­нальному архiтектурно-iсторичному заповiднику “Чернiгiв стародавнiй”, у чиєму пiдпорядкуваннi є храм, вiльний доступ до свого об’єкта. Але ж ми знаємо нашу соцiалiстичну мiлiцiю...

Намети простояли вихiднi, у понедiлок до них приєдналися ще однi заклятi друзi українського народу — пред­ставники Партiї регiонiв та Соцiа­лiстичної партiї. Зворушлива коалiцiя, що й казати. Зате природна, бо об’єднана ненавистю до українства. У недiлю мiстом пройшов пар­тiйно-хресний хiд: очолював його згаданий Донець, а священики, треба розумiти, поступили в його “оперативне управлiння”. Двотижневi потуги зiбрати велику масу людей увiнчалися пшиком — вийшли не бiльше 500 чернiгiвцiв, що не завадило московським iнформа­генцiям повiдомити про “много­тысячную демонстрацию” (вони повiдомили так оперативно, що, схоже, чекали на цю подiю). Над колоною хиталися хоругви одеських приїжджих з дикими для нас лозун­гами типу “Единая Россия — Ново­россия”.

До Чернiгова приїхав отой темноликий Кауров з волоссям, що в бiдаки росте вiд очей, i вiдомий за провокацiями в Острозi та Феодосiї. Вiн без усякого за­явив, що Чернiгiв — “русская земля” i храми, значить, “тоже русские”. Рi­вень iнтелекту оде­ського не­званого гостя показує його розповiдь про причину програшу нашої футбольної збiрної на чем­пiонатi свiту — не бу­ло на Ющенку бла­гословення московської церкви. Дивно, чому ж благословення “кано­нiч­ного” московського патрiарха Алєксiя Рєдiгера (це його прiз­вище, не кличка) не пустило росiйську збiрну взагалi на чемпiонат? Колишнiй мiський голова Микола Рудьковський, що покерував мiстом 34 днi i втiк у Верховну Раду, спецiально приїхав на сесiю мiської ради, щоб поагiтувати депутатiв проти української церкви.

Розповiдає Володимир Ступак, голова обласної органiзацiї Української народної партiї: “Рудьковський керував сесiєю, як хотiв, — i це пiсля того, як вiн образив чернiгiвцiв, що за нього голосували. Вiн не турбується про­бле­мами мiс­та — дiрявими покрiвлями i дорогами в ямках, про­блемами пiд­готовки до опа­лювального сезону, еко­логiєю, попсо­ваною ТЕЦ та ставками токсичних вiдходiв у Масанах тощо. У нього головна тур­бота — бороть­ба з Київським патрiархатом. I депутати проголосували за звернення проти передачi Катери­нинської церкви УПЦ КП, — голосували за нього i де­путати вiд Блоку Юлiї Ти­мошенко та НСНУ, хоча це питання — не в компетенцiї мiської ради”. Наразi В.Ступак звер­татиметься у про­куратуру.

А Рудьковський не тiльки закликав захоплювати церкву, але й вiдкрито ви­ступив проти лiнiї Президента та вiце-прем’єра, якi за по­вернення козацького храму козацькiй православнiй громадi. Якщо друга особа Соцiалiстичної партiї вiдкрито виступає проти Президента, то яка ж там у Києвi “помаранчева коалiцiя” створена?! А що ж так звана Українська православна церква Московського патрiархату, якiй у Чернiговi на­лежать 11 храмiв, з них 7 є па­м’ятками таки української архiтектури i культури? (УПЦ Київського патрiар­хату — всього два, та й то один iз храмiв вмiщає вiд сили 40 людей, бо маленький). Москвi цiлого свiту замало, що казати про храми чернiгiвськi! Але ж до чого тут Христос, який є Любов?!

Наразi священики УПЦ МП комфортно почуваються в палатках Вiтренкової “Народной оппозиции” — не по­каранi одного разу за цинiчне порушення законiв “Про вибори Президента України” та “Про сво­боду совiстi i релiгiйнi органiзацiї”, вони смiливо йдуть на новi анти­українськi про­вокацiї. Наївно пи­тати: “Ребята, не Москва ль за вами?” Але чому б у вiдповiдь на їх нахабство не прокинутися з рахман­ного сну українцям та не почати кампанiю за повернення Українськiй церквi Троїцького собору, збу­дованого на кошти гетьмана Iвана Мазепи? Як там може сидiти єпископ Москов­ського патрiархату, якщо їх церква анафему Мазепi виголошує? Або чому б не вимагати передачi УПЦ Київського патрiархату Спа­ського собору, зведеного нашими пра­прадiдами тодi, коли на мiсцi Москви жаби кумкали?! ...

Сумно, але, схоже, в такiй ситуацiї мощi святої великомученицi Варвари до Чернiгова не прибудуть — Київському патрiархату нема де їх розмiщати, крiм заблокованої Кате­рининської церкви. Люди не зможуть попросити у святої дiви-заступницi доброї долi для дiтей, оздоровлення i захисту вiд раптової смертi. Хай чернiгiвцi моляться iншiй, прости Господи, дiвi — отiй, що з Конотопа депутатствувала. А в Iнтернетi я читаю про те, як десь у Захiднiй Українi, де мощi зараз перебувають, жiнка, що дотор­кнулася святих мощей, вражено розказує: “Рука у святої Варвари тепла, як жива!” Мощi, нагадаю, мають вiк 1700 рокiв. Та нечисть у Чернiгiв не пускає святi мощi по грiхах наших. Але скажiть, якi ж це “православнi” не пускають мощi визнаної всiм православним свiтом святої?!

Автор: Василь Чепурний, головний редактор газета "Сіверщина", Чернігів для cerkva.info