На своєму засіданні 14 липня 2006 р. Синод УПЦ МП вирішив поставити двох нових єпископів-вікаріїв – для одеського митрополита Агафангела – Алексія (Гроху), для Чернівецького митрополита Онуфрія – Мелетія (Єгоренка). Таким чином два відомих своїми українофобськими поглядами архієрея просунули своїх учнів на вищій щабель кар’єри.
Про кандидата у вікарії Чернівецької єпархії УПЦ МП відомо тільки те, що він росіянин, пострижений у чернецтво у Троїце-Сергієвій лаврі (м. Сергієв Посад Московської області) – там само, де і митрополит Онуфрій, тривали час керує єпархіальними справами Московського Патріархату на Буковині. А відтак – стовідсотково відданий Російській Церкві.
Архімандрит Гроха відомий більше, особливо у межах Одеської єпархії. Скандальна любов до шикарного життя, сполучена з молодим віком, спричинена відчуттям повної вседозволеності розв’язаність у поведінці, що спирається на особливе покровительство митрополита Агафангела – все це не найкращим чином характеризує нового майбутнього вікарія. Як і свій шеф, о. Гроха – ярий ненависник автокефалії Української Церкви, українофоб та противник Константинопольського Патріархату.
Щодо останнього, то у жовтні минулого року на одному з публічних заходів він заявив: «Константинополь впав п’ятсот років тому. Немає зараз ніякого Константинопольського Вселенського патріархату, а є фанарський (Фанар – резиденція Патріархату у Стамбулі, Туреччина – ред.) єпископ Варфоломій Архондоніс, що не має ніяких прав і повноважень за межами Фанару – кварталу у Стамбулі».
Старіючі митрополити Агафангел і Онуфрій готують собі «достойну» зміну. Але як би вони не старалися, українізація церковного життя у нашій державі – процес об’єктивний і невідворотний.
