З понеділка у православних віруючих і греко-католиків розпочинається Успенський піст, який триватиме два тижні до 28 серпня. Успенський піст не такий суворий, як Великий, але більш суворий, ніж Петрів та Різдвяний пости. У понеділок, середу та п’ятницю Успенського посту статут Церкви наказує харчуватися сухоїденням, тобто дотримуватися найсуворішого посту, без відварювання їжі; у вівторок та четвер — можна вживати варену їжу, але без олії; у суботу та неділю дозволяється вино та олія.
І Великий, і Успенський пости особливо суворі до розваг. Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, повідомляє Інтерфакс-Україна, коли було підтверджено, що всі православні християни згідно з древніми статутами повинні дотримуватися Богородичного посту з 1 по 15 серпня за старим стилем. Слово «успіння» означає занурення у сон, мирну кончину. Кончину Божої Матері Церква називає Успінням, тому що вона «мов би сном на недовго заснула і, мов від сну, повстала».
Піст супроводять три свята: Медовий Спас — святкується у перший день посту, яблучний Спас — 19 серпня, а завершується він великим святом Успіння Богородиці — 28 серпня.
Медовий Спас було встановлено у Константинополі через хвороби, що спалахували там у серпні. Початок цього свята відноситься до IX століття, а з ХII століття він утвердився у всіх помісних Церквах. У цей день на Русі починали збирати мед. Князь Володимир, згідно з легендами, саме у цей день прийняв хрещення, і у древньому Києві цього дня освячували воду в Дніпрі, а потім люди купалися у цій воді, щоб очиститися від злої сили та відвернути хвороби. Цей день співпадає з днем християнських мучеників Маккавеїв і у народі називається Маковей. У цей день освячують головки маку, волошки, чорнобривці печуть шуляки — коржі, обливають їх розведеним водою медом, вареними і товченими сухими грушами чи конопляним молочком.
