В українському народі це свято називають першим Спасом або Маковієм. В цей день віруючи приходять до храму з зіллям - пучками збіжжя нового врожаю, запашних трав та різноманітного зілля на ознаку вдячності Богові за зібраний новий врожай.Більшість християн мають хибну уяву,яка існує дуже давно, щодо співзвучності слова "мак" і також від чину освячення нового врожаю маку та церковної назви свята - згадування пам’яті семи мучеників Маккавейських.
Життя і страждання семи мучеників Маккавейських, які постраждали за Господа разом зі своєю матір’ю Соломонією та вчителем Єлеазаром від нечестивого царя Антиоха у 166 р. до Різдва Христового описані у Маккавейських книгах Старого Завіту. Царь Антиох Єпифан під владою якого знаходилася на той час Юдея, забажав навернути юдеїв які виконували Мойсеїв закон, до язичницької грецької віри та воздвиг велике гоніння на непокірливих. Особливу ревність у вірі закону Мойсея показала родина Маккавеїв.
На очах матері Соломонії, її семи синам одному за одним, за наказом царя відрубали руки і ноги, вирізали язики, здирали з них шкіру і накінець палили їхні тіла на розжарених пательнях. Під час знущань над синами, матір палко молила Бога, щоб Господь дарував її дітям терпіння в перенесенні мук і стражданнь, щоб вони не оскуділи у вірі та всіляко ободряла їх. В стражданнях померли вони і від страждань материнського серця під час молитви спочила і Соломонія біля тіл синів-мучеників. Дев’яносторічний наставник їх священик Єлеазар помер трохи раніше їхньої смерті у Єрусалимі, відмовившись не тільки принести жертву ідолам але й показати юдейському народу, що він покуштував свиняче м’ясо, заборонене Богом у законі Мойсея та яке вважалося нечистим. Після мученицької кончини тіла їх спочивають у Римі.
Також нині Православна Церква святкує свято на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, яке було встановлене у Константинополі у дев’ятому столітті після Різдва Христового, з причини різноманітних інфекційних хвороб, які постійно виникали у тій місцевості у серпні місяці. В цей день частину Животворчого Хреста Господнього, яка зберігалася в домовому храмі грецьких імператорів, виносилася до храму "Софії - Премудрості Божої", де звершували водосвятний молебень, а опісля освяченою водою окроплювали все навкруги на відвернення хворб і пошестей.
В наш час в цей день 14 серпня в православних церквах виноситься Чесний Хрест Господній на середину храму для поклоніння вірних. Хрест прикрашається квітами і благовонним зіллям, звершується освячення води, зілля, маку і меду за традицією Православної Церкви. Освячене зілля і мед православні християни використовують для зцілення від різних хворб, а освяченим маком посипають кути домівок, для відігнання нечистих духів.
Також в цей день у
988 р. на схилах р.Дніпра було звершено хрещення наших пращурів, святим рівноапостольним великим князем Володимиром і від тоді поширилася Христова Віра по всій землі Руси-України.
В цей день, бажаємо всім православних християнам за прикладом святих мучеників Маккавеїв та за заповітами Хрестителя Руси-України святого князя Володимира, не піддаватися ніяким духовним спокусам, боротися і перемагати їх, терпіти всілякі скорботи та непорозуміння, які трапляються на нашому життєвому шляху, не схилятися ні до яких лживих вірувань, якими переповнена зараз наша багатостраждальна Україна, не ослабівати у вірі, та крок за кроком наближатися до вічного спасіння, яке уготоване нам Христом Спасителем. Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу православним християнам на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас - оселю Твою.
