На початку ХІІ ст. майже вся Київська держава вже була християнською. Лише окремі її глухі куточки на північному сході залишалися в руках язичників. Так і земля Муромська, яка входила до складу Чернігівського князівства, ще перебувала в пітьмі язичницьких вірувань. В древні часи там були поселення фінських племен, таких, як мурома, меря і мордва.Оскільки на цих землях християнство розповсюджене було мало, молодим князям довелося досить нелегко. Особливо Глібу, тому що Муромці демонстрували затяту язичницьку впертість. Зважаючи на це, князь Гліб навіть не побажав жити в Муромі і поселився в 12 верстах від міста, на річці Ішні.
На початку липня мальовничі околиці с. Стецівка, що біля Чигирина, наповнилися радісним гомоном молоді, яка приїхала сюди з різних куточків України. Стрункий ряд наметів прикрасив поодинокі хатки музею під відкритим небом „Козацьке село ХVIII ст.”, що тут знаходиться. Православні братства УПЦ Київського Патріархату з благословення й підтримки Святійшого Патріарха Філарета та сприяння єпископа Черкаського і Чигиринського Іоана, провели православний молодіжний місіонерський табір. Це була перша спроба нашої Церкви в проведенні місіонерської роботи в таборових умовах і ця мета була досягнута.
Милуючись красою навколишнього середовища важко повірити, що в світі є такі, котрі протягом історії навчали, що матеріяльний світ —це зло. Це вчення, базоване на філософії Платона,навіть просочило -ся у вчення декотрих християнських сектантів. Наприклад, звичай спалювання мертвих мало свої початки в християнстві в єретичних сектах, котрі не вірили у воскресіння тіла. Вони твердили, що тіло було зло-порок і лише душа була добра, — і що Бог ніколи не повернув би назад чогось, що було порочне, а таким чином воскресіння не може бути правда.
На нашому порталі викладено два останніх випуски (№174-175) "Інформаційного Бюлетня" у форматі MicrosoftWord + WinRar. Зареєстровані користувачі можуть завантажити ці, а також десять попередніх випусків скориставшись [ цим посиланням ]. Прямі адреси на архіви дивіться в коментарях.
11 років тому помер Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Романюк). На його малій батьківщині, у селі Хімчин на Прикарпатті відбулося вшанування його пам`яті. Народився майбутній церковний провідник у селі Хімчин Косівського району, що на Прикарпатті, в передгір`ї Карпат. Шануючи пам`ять свого видатного земляка, односельці відкрили ще в 2002 році на родинному обійсті Романюків садибу музей Патріарха, де в дні його смерті збираються на поминальну молитву духовенство, представники влади, родичі, інші хімчинці.
Без Помісної Української православної церкви, із центром у власній, а не будь-якій чужій державі, не буде й незалежної України. Цю тезу патріарх Філарет проголошує давно, послідовно й щиро. У 1997-му, через два роки після сходження на патріарший престол, у Москві йому оголосили анафему й тепер саме ім'я «розстриги» Михайла Денисенка (як уперто називають його по-мирському «там»), викликає у російських церковників лють. Його святість Філарета ненависть не лякає. І не тільки тому, що він, як каже сам, не з лякливих, а й через те, що добре розуміє справжні причини цієї ненависті.
Ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних, організацій глибоко занепокоєні суспільною напругою, що виникла навколо таких важливих питань життя нашої держави, як функціонування мов та загроза сепаратизму. Мова – це дар Бога людям. Її покликання – єднати, а не розділяти людей, допомагати взаємному порозумінню, а не сіяти ворожнечу. Переконані, що в нашій державі не повинно мати місця протиставлення мов одна одній. Конституцією України не тільки закріплено державний статус української мови, але й закріплено обов’язок держави сприяти розвитку і функціонуванню російської та інших національних мов.