22 вересня Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет на запрошення Високопреосвященнішого Архиєпископа Ізяслава відвідав Житомирську єпархію для осячення новозбудованого храму на честь св. прав. Анни у с. Ярославці Ружинського благочиння.
Після звершення чину освячення Святійший Владика очолив Божественну Літургію у співслужінні Преосвященного Архиєпископа Ізяслава, керуючого Житомирсько-Овруцькою єпархією, благочинного Ружинського району свящ. Андрія та численного духовенства.
У своєму архипастриському слові Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату зазначив:
"Дорогі браття і сестри! Я поздоровляю Вас із знаменною подією Вашого села - з побудовою і освяченням нового храму. В часи радянської влади було зруйновано багато храмів, і ця руйнація була пов'язана із руйнацією людських душ. Храми руйнувались не лише для того, щоб згладити пам'ять про Православну Церкву, але для того, щоб викорінити із людських душ віру в Бога, у вічне життя, у свою гріховність, щоб люди не каялись. Тепер Господь змилувався над нами і послав свободу. Тому побудований храм не тільки для того, щоб прикрашати Ваше славне село, але для того, щоб Ви приходили до цього храму... Коли Ви переступите поріг храму, буде читатись Євангеліє. Воно буде нагадувати Вам про милість Божу і про суд.Тому радійте, що ми сьогодні освятили цей новозбудований храм, який має відбудувати наші душі".
Також Святійший Патріарх подякував меценатам і будівничим храму п. Дмитру Павловичу Ковальчуку та п. Анатолію Олексійовичу Тихончуку і нагородив їх орденами св. рівноап. князя Володимира.
Далі Анатолій Тихончук нагадав присутнім молільникам історію їхнього села, зокрема про жертовну любов їх пастиря свящ. Івана Муляревича, який пізньої листопадової пори 1929 року був розстріляний сатанинськими червоними "активістами". Знаючи про близьку кончину він не просив у них життя, а лише можливості відслужити останню богослужіння та попрощатись із парафіянами. А далі був голодомор 1932-33 рр., який забрав пів села мешканців...
Сприяннями п. Анатолія біля храму насаджений парк. У планах мецената - відбудувати недільну та звичайну загальноосвітню школу. Анатолій Олексійович вірить, що це відродить давнє село та подасть Боже благословення на його мешканців.
