30 листопада 2006 року в Конференс-залі Київської Патріархії під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулися збори благочинних Київської Єпархії.
30 листопада 2006 року в Київській Православній Богословській Академії відбулось чергове засідання Вченої ради. Ректор Академії, Архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій, зачитав указ Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 22 листопада ц. р. про призначення проректором Київської Православної Богословської Академії з навчальної роботи священика Ярослава Романчука, кандидата богословських наук.
Сьогодні Україна в скорботі, бо ми згадуємо одну з найтрагічніших подій в історії нашого українського народу – голодомор 1932-1933 р. р. Тільки за один рік Україна втратила від 7 до 10 мільйонів населення. Ця трагедія більша за татаро-монгольську навалу 1240 р.
З благословіння Патріарха Константинопольського Варфоломія I і Папи
Римського Бенедикта XVI в Стамбулі проходить міжнародний симпозіум
«Зв'язки Риму і Константинополя впродовж століть».
Папа Римський Бенедикт ХVI прибув у вівторок з апостольським візитом до
Туреччини. Це п'ята зарубіжна поїздка нинішнього глави
Римсько-католицької церкви за півтора роки понтіфікату. І перша в
країну, де сповідують переважно іслам.
Різдво Господа нашого Ісуса Христа здавна вважається сімейним, домашнім
святом. І знаково, що розпочинаючи підготовку до його достойної
зустрічі, Свята Церква в перший день Різдвяного посту молитовно
відзначає пам’ять мучеників та сповідників Гурія, Самона (299-306) та
Авіва (322) – охоронців сімейного вогнища. Коротке їх житіє – звичайний
мученицький подвиг, але величним є всенародне шанування.
Старчество завжди процвітало на Русі-Україні. Сонцем землі руської
православний український люд називав перший справжній монастир в
Русі-Україні — Києво-Печерську лавру, звідки вийшло багато подвижників.
Але не кожна доба в церковній історії Русі-України породжувала таких
аскетів. Святість, яка проймала всі сторони церковного і світського
життя Руси-України поступово втрачалася, немов вивітрювалася. Але
Господь не забував свій православний народ і Пресвята Богородиця не
покидала свого земного уділу — Руси-України. Цю святість старчества
відродив преподобний Паїсій в другій половині XVIII століття. Він
завжди любив підкреслювати своє українське походження.
30 листопада 2006 року в Конференс-залі Київської Патріархії під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулися збори благочинних Київської Єпархії.
30 листопада 2006 року в Київській Православній Богословській Академії відбулось чергове засідання Вченої ради. Ректор Академії, Архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій, зачитав указ Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 22 листопада ц. р. про призначення проректором Київської Православної Богословської Академії з навчальної роботи священика Ярослава Романчука, кандидата богословських наук.
З благословіння Патріарха Константинопольського Варфоломія I і Папи
Римського Бенедикта XVI в Стамбулі проходить міжнародний симпозіум
«Зв'язки Риму і Константинополя впродовж століть».
Папа Римський Бенедикт ХVI прибув у вівторок з апостольським візитом до
Туреччини. Це п'ята зарубіжна поїздка нинішнього глави
Римсько-католицької церкви за півтора роки понтіфікату. І перша в
країну, де сповідують переважно іслам.
Різдво Господа нашого Ісуса Христа здавна вважається сімейним, домашнім
святом. І знаково, що розпочинаючи підготовку до його достойної
зустрічі, Свята Церква в перший день Різдвяного посту молитовно
відзначає пам’ять мучеників та сповідників Гурія, Самона (299-306) та
Авіва (322) – охоронців сімейного вогнища. Коротке їх житіє – звичайний
мученицький подвиг, але величним є всенародне шанування.
Старчество завжди процвітало на Русі-Україні. Сонцем землі руської
православний український люд називав перший справжній монастир в
Русі-Україні — Києво-Печерську лавру, звідки вийшло багато подвижників.
Але не кожна доба в церковній історії Русі-України породжувала таких
аскетів. Святість, яка проймала всі сторони церковного і світського
життя Руси-України поступово втрачалася, немов вивітрювалася. Але
Господь не забував свій православний народ і Пресвята Богородиця не
покидала свого земного уділу — Руси-України. Цю святість старчества
відродив преподобний Паїсій в другій половині XVIII століття. Він
завжди любив підкреслювати своє українське походження. 
