З нагоди Дня онкологічно-хворих людей 3 лютого 2007 р. у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбувся молебень за здоров’я українського народу, який відправив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні намісника Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректора КПБА архієпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія та столичного духовенства. Під час молебну в соборі молився Президент України Віктор Ющенко, Міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко, перший заступник Глави Секретаріату Президента Іван Васюник, науковці-медики.
Раннім суботнім ранком, ще затемно, вдихаючи свіже морозне повітря, в невеличку столичну церквушку почали сходитись люди. Здивований перехожий з сумками зупинився і несміливо запитав: "А що, сьогодні якесь велике свято?". "Ні, - відповів чоловік, що стояв неподалік, - це ми їдемо в паломництво". Від згадки цього слова присутнім стало приємно і тепло на душі, адже можливість майбутнього дотику до святині, збагачення духовним надбанням українських подвижників залишало на серці трепетне почуття очікування Божого чуда.
З нагоди Дня онкологічно-хворих людей 3 лютого 2007 р. у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбувся молебень за здоров’я українського народу, який відправив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні намісника Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректора КПБА архієпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія та столичного духовенства. Під час молебну в соборі молився Президент України Віктор Ющенко, Міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко, перший заступник Глави Секретаріату Президента Іван Васюник, науковці-медики. 
Раннім суботнім ранком, ще затемно, вдихаючи свіже морозне повітря, в невеличку столичну церквушку почали сходитись люди. Здивований перехожий з сумками зупинився і несміливо запитав: "А що, сьогодні якесь велике свято?". "Ні, - відповів чоловік, що стояв неподалік, - це ми їдемо в паломництво". Від згадки цього слова присутнім стало приємно і тепло на душі, адже можливість майбутнього дотику до святині, збагачення духовним надбанням українських подвижників залишало на серці трепетне почуття очікування Божого чуда.
