Місіонерські листи святителя Миколи Сербського

Лист  ремісникові Петру Ч., про сповідь

Ти хочеш знати, чи дійсно сповідь необхідна. Колись ти часто сповідався, але перестав, тому що хтось посміявся над тобою. Над ким люди не сміялися? Знаєш, що сказав Всевідаючий? - Горе вам, що смієтеся нині! бо будете ридати й сумувати". Крім твого ремесла, годує тебе й виноградник. Він приносить добрий урожай, тому що ти добре його обробляєш. А якби хтось, запустивши свій виноградник, посміявся над твоєю ретельністю, хіба ти кинув би через це виноградник і перестав піклуватися про нього? Як же ти міг похитнутися в турботі про свою душу, яка важливіша за всі виноградники на землі? Бо, коли помреш, душу візьмеш з собою, а виноградник залишиш. Зі всіх турбот турбота про душу - найважливіша; зі всіх праць, які несе людина на землі, праця над душею -найрозумніша. Тому повернися до колишньої праці над душею й знову почни сповідатися. Ось що говорить апостол Яків: Признавайтесь один одному в гріхах ваших . Приховані гріхи ростуть і множаться, а коли виносяться на світло, засихають і гинуть. Не говори: я негрішний! Прочитай, що пише праведник у Псалтирі: у беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя". Не говори: Богові сповідаю я гріхи мої, і нема в мене потреби сповідатися людині.

Хто був праведнішим за апостола Павла? І він згрішив перед своїм апостольством, будучи Савлом, і цеп гріх висповідав він явно, висповідав не тільки перед вірними, але й перед язичниками, і не один раз. Відомо вам, - пише він нехрещеним галатам, - як гнав я Церкву Божу. Про те ж говорить і перед нехрещеним царем Агриппою (див.: Діян. 26). Якщо святий апостол Павло чинив так, чому ти тримаєш рани своєї душі в таємниці? Навіщо даєш зміям множитися в надрах своїх? Невже тільки тому, що хтось посміявся над тобою? Якщо посміявся один раз, чи буде глузувати з тебе вічно? Помолись за нього Богові потай: можливо, і він покається й згладить свій гріх слізьми.

Що на світі не надійніше за думки людські? Скільки людей каються ввечері в тому, що говорили вдень? Якщо не хочеш нашкодити своїй душі, не слухай кожного, хто мимохідь скаже тобі щось, але слухай, що Церква Божа говорить!

Поговори з духівниками, які сповідають людей, і почуєш від них безліч прикладів про духовну допомогу тим. хто ретельно сповідається. Почуєш, що багато помираючих діставали полегшення в передсмертній агонії, тільки коли сповідали свої гріхи перед священиком, і це не казка, але сама істина. І я б міг навести тобі такі приклади, очевидцем яких був сам. Господь наш - Господь милості й доброти. Він усім бажає спасіння. Але як людина може спастися, якщо ясно не усвідомлює різниці між гріхом і правдою Божою, якщо не вижене гріх і не визнає істину?

З тим людина стане перед судом Божим, що при житті носила у душі: якщо гріх - із гріхом, якщо правду - з правдою. Господь очікує покаяння від кожного смертного, а покаяння нема без сповіді. Бо щодня й щомиті Ангел смерті може прийти за душею, тому Церква пропонує вірним часту сповідь і часте покаяння.

Хай Господь просвітить і благословить тебе.