10 березня 2007 р. Б., коли вірні Православної церкви поклонились винесеному на храм Животворчому Хресту Господньому, Бог забрав в Свої Небесні оселі одного з найстаріших пастирів Рівненської єпархії, духівника Дубенського благочиння, почесного настоятеля Свято-Іллінського собору м. Дубно, митрофорного протоієрея Арсенія Христюка.
Отець Арсеній народився 15 липня 1920 р. Б. в селі Великі Доростаї Млинівського благочиння, звідти і розпочався його життєвий шлях і був він не з легких. Побував він і на фронті, доводилось, по війні, працювати у взуттєвих майстернях, аби заробити на хліб насущний. У 1953 році вступає до Волинської духовної семінарії, яку закінчує в 1957 році. У цьому ж році, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, був рукоположений в сан священика і відразу отримав указ єпископа, яким направлявся служити Богу на теренах Дубенського благочиння, а саме – в Свято-Іллінський собор м. Дубна.
Служачи Богу за часів атеїзму, о. Арсеній стикався з багатьма труднощами (було й таке, що хотіли замуровувати двері до храму) та вистояв він з молитвою до Бога все, і непросто вистояв, а ще й прикрашував храм, проводячи в ньому великі численні ремонти, дбав про людей. Храми у Дубні та районі були зачинені (окрім Свято-Іллінського собору), тому батюшці доводилось утримувати у вірі православних і далеко за межами своєї парафії (о. Арсеній згадував, що одного разу довелося христити вночі, в стінах обкому партії, сина високого чиновнкика). Домовлявся й про святкування престольного празника святого пророка Іллі, довго впирались чиновники та все ж погоджувались, з певними вимогами, що служба має закінчитись не пізніше 10-ї ранку та священики, запрошені на празник, служити не мають права. Забороняли, також, аби в храмі були присутні діти, але цієї вимоги священик ніколи не виконував.
2008 року Божого собор, в якому служив новопреставлений, буде відзначати своє століття, і половину цього століття в ньому прослужив митрофорний протоієрей Арсеній Христюк. Його любив церковний притч, його любили парафіяни, його любили всі християни, кому довелося хоча б раз зустрічатися з ним. В останню дорогу о. Арсенія прийшли провести понад шістдесят священиків, голови міської та районної рад, представники різних християнських конфесій. В школі, яка межується з собором, було відмінено, на день похорону, навчання. А могилу, яка знаходиться на території Свято-Іллінського собору, обступили тисячі народу.
Він був насправді добрим пастирем. І пам’ять про нього у наших серцях житиме вічно, а Господь нехай оселить його душу там, де праведні спочивають.
Священик Ігор Когут,
клірик Свято-Іллінського собору м. Дубно,
Джерело: Прес-служба Рівненської єпархії
