Відкритий лист

Предcтоятелю Української Православної Церкви
Блаженнішому Володимиру

Митрополиту Київському в всієї України

 

від проклятих на смерть

в дні Великого посту

наукових співробітників Національного

Києво-Печерського

історико-культурного заповідника

Ваше Блаженство!

28 лютого 2007 року в приміщенні корпусу № 55 під час обговорення питання про можливі законні шляхи відселення наукових Співробітників Національного Києво-Печерського  історико-культурного заповідника з вищезазначеного корпусу, більшість яких складають жінки, намісник Києво-Печерської лаври, архієпископ Вишгородський Павло продемонстрував безпрецедентну зневагу до співробітників, заявивши, що присутні жінки «вообще не женщины», а присутні і загалом всі співробітники національної музейної установи «тунеядцы», «коммунисты», «кровопийцы», «сволочи», которые «все разрушают й уничтожают».

Переступаючи межі конституційного положення про свободу совісті, владика Павло звинуватив всіх присутніх співробітників в безбожності, абсолютно ігноруючи той факт, що належність до будь-якої конфесії, або неналежність до жодної з них, не може бути підставою для переслідування і приниження честі і гідності людини.

Кульмінацією „проповіді" намісника Лаври в дні Великого посту на святій Лаврській землі, зверненої до співробітників Національного закладу культури, стало «прокляття на смерть» яке Владика супроводжував хресним знаменням. Імовірно для того аби у «проклятих» не залишалось бодай найменшої надії на життя після того як їх прокляв особисто владика Павло, священнослужитель повідомив, що археолог Харламов, якого він прокляв на смерть, помер за два місяці, а проклятих щойно він сподівається спровадити з цього світу у коротший термін, оскільки ненавидить ще лютіше, ніж Харламова.

З фактом прокляття на смерть, що супроводжується хресним знаменням і здійснюється православним священнослужителем, усі присутні прокляті музейні працівники, серед яких багато осіб православного віросповідання, зіткнулися в своєму житті вперше.

Ми звертаємося до Вас, Ваше Блаженство, з проханням, розтлумачити нам, а водночас і іншим людям; які можуть, як показали події, в будь-який момент опинитися, чи вже опинилися на нашому місці, у чому полягає суть прокляття на смерть з хресним знаменням у православній церковній практиці, чи є прокляття на смерть, здійснене архієпископом Української Православної Церкви Павлом у дні Великого посту, незворотним і чи підлягає воно «зняттю», а якщо так, то яким чином, а якщо прокляття набере силу і всі прокляті найближчим часом підуть у могилу, то як ставитиметься до цього факту Українська Православна Церква і Ви особисто: чи як до «плодів» особистої святості архієпископа Павла, чи як до духовного надбання всієї Української Православної Церкви.

 

 

З повагою, наукові співробітники
Національного Києво-Печерського 
історико-культурного заповідника: