Кожного року у Велику суботу в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі в кувуклію - місце, де Христос три дні спочиавав смертельним сном, з волі Божої сходить благодатний вогонь. Ця незбагненна дія промислу Божого привертає до себе увагу всього християнського світу. Кожне віруюче серце в цей час лине до святої землі, до місця, де Христос-Страдалець прихилив свою зранену терновим вінцем голову, де знайшли спокій пробиті пречисті руки та ноги, де Пречиста Мати всього світу омила сльозами святий гріб і де промовляла: "Не відійду від гробу Твого, Сину мій!"
Цей вогонь, як справжній поломник, долає тисячі кілометрів, щоб вірні всього світу змогли насолодитися Божественних щедрот. Цього року величезна відповідальна місія, а скоріше величезна Божа благодать випала вірянам храму "Собор Божої Матері", що на Золотій горі в селищі Верхнє Синьовидне, Дрогобицько-Самбірської єпархії. Незбагненна радість наповнила серці всіх прихожан та гостей храму, адже подія ця виходить за межі всього сущого.
Благодатний вогонь був прийнятий настоятелем храму прот. Юрієм Еліяшевським та парфіянами храму. Віряни зі слозами торкалися цього вогню, осінювали ним свої обличчя та несли до своїх домівок, наповнюючи все селище благодатним сяйвом Господнього вогню.
Акція принесення благодатного вогню на Золоту гору, окрім первинного, має ще й вторинне значення: гості та прихожани храму відчули на собі особливу дію благодаті Божої, особливу присутнійсть Христа між ними. Будь-яке відчуття залишеності та меншовартості покинуло їхня серця. Радість була повною. І саме привітання свята "Христос Воскрес!- Воістину Воскрес!" лунало по-новому, по-святковому.
