Вчора сталі відомі результати собору єпископів Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), який відбувся 19 квітня. Головним рішенням собору стало ухвалення "Історико-канонічної декларації" – документа, в якому описані основні канони, догмати та історія УПЦ КП. Велика увага в ньому приділяється відносинам з Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ МП). Таким чином УПЦ КП сподівається почати діалог з другою найбільшою конфесією на Україні. Проте в УПЦ МП декларацію вважають внутрішнім документом УПЦ КП і як і раніше відмовляються від переговорів.
У прийнятій 19 квітня собором єпископів УПЦ КП 96-сторінкової "Історико-канонічної декларації" описані догматичні, канонічні та історичні підстави існування Київського патріархату. За словами прес-секретаря УПЦ КП архімандрита Евстратія, документ подібної важливості приймається церквою вперше.
Особлива увага в декларації приділяється проблемі розколу в українській церкві та відносинам між УПЦ КП і УПЦ МП. Так, Харківський архієрейський собор 1992 роки, на якому УПЦ МП відлучила патріарха Філарета від церкви, в документі названий незаконним з погляду канонів і статуту православної церкви. "Ми відносимося до Московського патріархату як до частини Єдиної святої апостольської церкви, але при цьому вказуємо на ті помилки і гріхи, які є в їх церковному житті", - відзначив архімандрит Евстратій. Зокрема, повторне хрещення православних, раніше хрещених в Київському патріархаті, що практикується Московським патріархатом, на думку УПЦ КП, категорично суперечить церковним канонам. Крім того, в декларації засуджується "порушення Московським патріархатом православного вчення про єдність церкви, підміна духовної єдності церкви єдністю юридичною".
Архімандрит Евстратій вважає документ "цінним інформаційним матеріалом для всіх православних України". Крім того, церква планує перекласти його на російський і інші мови і розіслати главам всіх православних церков світу. УПЦ КП надіється, що таким чином зможе почати діалог з Московським патріархатом. "Оскільки вони (УПЦ МП. – Ъ) уникають вести з нами діалог відкрито, що пропонувалося їм не раз і з нашої сторони, і з боку президента України, ми не бачимо іншого шляху, як вести його заочно", - пояснив архімандрит.
Проте в УПЦ МП декларацію назвали "внутрішнім документом" Київського патріархату і повідомили, що не збираються вступати в дискусію з цією конфесією, в черговий раз пославшись на її неканонічність. "Українська православна церква канонічна - одна, а дії общин ми не коментуємо", - заявив прес-секретар УПЦ МП Василь Анісімов. За його словами, "те, що робить останнім часом Філарет, - це паразитування на православ'ї". "Церква його відлучила, хай змириться і покається", - повторив позицію своєї церкви пан Анісимов.
Цікаво, що в декларації мало згадується про третю православну конфесію – Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Архімандрит Евстратій пояснив це тим, що "такої структури на Україні практично не існує - єпископи цієї конфесії знаходяться в достатньо напружених відносинах між собою, і вона практично розпалася". Втім, в УАПЦ, так само як і в УПЦ МП, до документа віднеслися байдуже. "У нас свої архієрейські собори, у них - свої", - сказав Ъ протоієрей Віталій.
Експерти вважають, що діалог між конфесіями почнеться нескоро. "Декларація - це певний крок з боку Київського патріархату, спроба пояснити свою позицію щодо канонічності і залишити можливість діалогу. Проте, враховуючи нинішню ситуацію, інша сторона навряд чи нею скористається", - говорить директор Інституту релігійної свободи Олександр Заєць.
Київський патріархат планує випустити "Історико-канонічну декларацію" у вигляді брошури і поширити її на початку травня.
ЛЮБОВ
Ъ-БОРЩЕВСЬКА
