Українська Православна Церква Київський Патріархат: Офіційний веб-сайт

http://www.cerkva.info


Ливарня дзвонів


4 серпня 2007
Дзвони є невід'ємною ознакою храму Божого, вони використовуються для того, щоб:

1. Скликати віруючих на богослужіння.
2. Виражати торжество Церкви та її богослужінь.
3. Сповіщати неприсутнім у храмі про час проведення особливо важливих частин богослужіння.

Крім того, дзвонами скликався народ на віче (народне зібрання). Дзвоном вказували шлях тим подорожнім, хто заблукав у негоду. Дзвоном сповіщалось про якусь небезпеку чи нещастя, наприклад, про пожежу. У трагічні для країни дні закликали дзвоном народ на захист рідної землі. Дзвоном повідомлялося народу про перемогу і віталося переможне повернення полків з поля битви (війни) тощо. Так удари у дзвони у багатьох випадках пов'язувалися з важливими подіями у житті нашого народу.

Дзвони підвішуються на особливій вежі, що іменується дзвіницею , яка будується над входом до храму чи поряд із храмом.

У всі часи Україна славилась багатством власних традицій, які майже завжди були пов'язані з релігійною тематикою. Справді, адже ми живемо в духовно і культурно багатій країні, в країні, яка народжує справжніх митців і де створюються справжні шедеври.

Дзвони на Україні завжди були невід'ємною частиною Храму Божого, і з'явилися вони на наших землях майже одночасно з появою християнства.

У 1808 році в м. Калуші, що на Івано-Франківщині була заснована Ливарня Дзвонів. В течії з нелегкою для України історією, ливарня також переживала труднощі та зміни, що відбувалися в наших краях. Так, по закінченню ІІ Світової Війни після нового перерозподілу Європи, майстерня опиняється на території республіки Річ Посполита (Польщі), де вона відливає дзвони і сьогодні.

У 1948 році правнук засновника ливарні Ян Фельчинський відновив справу, створивши фірму під назвою «ЛИВАРНЯ І РЕМОНТ ДЗВОНІВ У ПЕРЕМИШЛІ», яку вів до 1979 року.
Сьогоднішні власники фірми Вальдемар Ольшевський і Вітольд Соболь, які одружились з внучками Яна Фельчинського, продовжують справу своїх попередників, ливарників.

Ливарня в різний період своєї історії багато разів нагороджувалась за свою художню міделиварну майстерність. Досягнення в ливарному мистецтві відзначено кілька разів Золотою медаллю польського мистецького ремесла, відзнакою на міжнародних ярмарках художнього ремесла у Флоренції, на Міжнародних познанських ярмарках, Медаллю за професіоналізм, що надається іспанським журналом «ACTUALIDAD» та на інших урочистих заходах у Польщі та в світі.

Вироби Ливарні дзвонів Яна Фельчинсьокого в Перемишлі були помічені організаторами світового Форуму примирення народів рас і релігій ООН, яке в 1998 році прийняло ініціативу перемишських ливарників відлити Дзвін примирення та привітання Третього тисячоліття християнства, вагою 20 тон.

Крім цього Ливарня підписала договір з Резолюцією ООН і паризьким комітетом лауреатів нобелівської премії у Парижі в справі визнання років 2000-2010 Декадою проти насильства у світі. У зв'язку з цим планується виготовлення в ливарні пам'ятних Дзвонів миру, які будуть локалізуватись у місцях закінчення війн між державами та народами у цілому світі.

Hезабаром виповниться 200 років першим дзвонам майстерні, які і досі милують своїм чарівним звучанням людей цілого світу. За цей, некороткий час, ливарня встигла створити власні традиції а також рецепт довговічності та найкращого звучання дзвонів.