Михайлівський Золотоверхий монастир поповнюється

11 вересня 2007 року в Михайлівському Золотоверхому монастирі міста Києва відбувся чин чернечого постригу. Цього разу в ангельський образ приймали ієрея Віктора Бліща з іменем ієромонаха Феофіла. Чин постригу, за присутністю братії монастиря та великої кількості прихожан, звершив намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Димитрій (Рудюк).

 

“Об’ятія Отча отверсти ми потщися, блудно моє іждіх житіє…”

Знову під куполом цієї святої обителі пролунав цей чуйний церковний піснеспів. Знову людина прихиляє свої коліна і повзе до Небесного Отця з благальними молитвами.

 

Вкінці чину намісник Димитрій виголосив перше настановче братнє слово до новопостриженого ієромонаха Феофіла.

“Всечесний отець ієромонах Феофіл, сьогодні ви через цей постриг прийняті до числа братії цього славного і великого монастиря. Але ми повинні пам’ятати, що і у великій обителі, і у малій подвиг монаха є одним і тим самим. Тому сьогоднішні обітниці, які ви складали, я хочу, щоб ви пам’ятали, що ви складали їх не перед намісником, не перед братією, ні перед цими людьми, які знаходяться в цьому храмі, можливо хто з цих людей зайшов до храму зненацька і потрапив на ваш постриг, і зараз сокрушається в тому, що бачить, ці обітниці ви давали не перед нами, а перед Самим Господом Богом. В молитвах ви чули, що Господь і викликає на жнива, але й разом з тим і допомагає нести подвиг чернечого життя. Тому хотілося б, щоб ви ці слова завжди пам’ятали, бо в житті ченця буває багато спокус. Ваш прихід до монастиря і постриг ще не означає, що ви не будете піддані спокусам, які сьогодні панують у цьому світі. Вони будуть завжди вас шукати і заставлятимуть думати більше про світське, ніж про духовне. Тому монаху треба озброїтися, щоб нести цей подвиг достойно і бути достойним Царства Небесного. І миряни, і ченці перш за все повинні виконувати заповіді Божі, але якщо мирянин приходить до храму, то на нього ніхто не звертає увагу, а на ченця завжди звертають увагу, ставлять його для себе за приклад, і в декого в душі навіть виникає бажання бути таким чеснот ним як чернець. Тому ви повинні бути зразком, світлом для світу. Я думаю, що ваші обітниці не були проголошені вами марно і ви цей подвиг пронесете достойно.”

 

Вкінці чину постригу новопостриженого брата ієромонаха Феофіла привітала братія та всі присутні в храмі.