Вслід за секретарем Донецької міськради Левченком, який нібито зник після вчорашнього візиту до СБУ, припадок ненависті до української мови трапився з намісником Києво-Печерської Лаври архієпископом Павлом.
Крім Господа, владика служить ще й Януковичу: він є депутатом Київської обласної Ради від Партії Регіонів. А ще архієпископ посів третє місце у рейтингу ворогів преси за бійку із журналісткою П'ятого каналу. А ще прокляв працівників музейного комплексу Верхньої Лаври, за те, що ті не віддають музеї монахам.
Тепер, виявляється, владика Павло не любить української мови. В інтерв'ю "Известиям" він прямо дав знати, що для спілкування з Богом українська мова непридатна. Кореспондент архієпископа за мову, власне і не питав. На українську Павло накотився за власної ініціативи, як то кажуть ні сіло, ні впало: "Мы служим на старославянском языке, потому что украинские переводы считаем неканоническими. Все эти "слухавки", "штрикавки" и "порхавки" – как такие слова можно произносить в храме?"
Прикрившись вивіскою Української православної церкви, українська філія РПЦ ось уже 15 років затято ігнорує українську мову. Очевидно, через політичну орієнтацію ієрархам цієї церкви й на думку не спадає перекладати духовну літературу українською.
Слава Богу, на цій ниві добре попрацювала Українська Православна Церква Київського Патріархату. Протягом останніх років видано Біблію, Закон Божий, Житія Святих тощо. Службу Божу тут також правлять українською, частково – церковно-слов'янською. В проповіді вживають і російську – в залежності від регіону.
Оскільки УПЦ МП не визнає Київського Патріархату, то вона не визнає і зроблених Патріархом Філаретом перекладів. Однак, будучи куди багатшою та заможнішою, сама могла б давно зробити "канонічні" переклади. Однак, з таким зневажливим ставленням до української мови, яке демонструє одна з перших осіб УПЦ МП, сподіватися на це не варто.
Більше того, Павла дратує і поширення української поза межами Церкви. Потужного удару по психіці владики завдав... Микола Томенко. Павло десь дізнався і поділився звісткою з "Известиями", ніби Томенко "держит Институт по переводу книг Пушкина на украинский язык".
Можливо, владика Павло вважає, що Пушкін не вартий того, щоб перекладати його українською. Добре, що Максим Рильський впорався з цією роботою ще до народження Павла, і тому церковна інквізиція не встигла йому завадити. Бо Павло так і каже: "Я считаю, что я не вправе коверкать язык Кирилла и Мефодия, которые нам дали азбуку и научили грамоте".
От така у нас Українська православна церква. А ще вона дуже дратується, коли до неї додають "Московського патріархату".
