31 січня 2008 р. нам стало відомо, що згідно з договором № 7 від 3 грудня 2007 року між «Благодійним фондом Преподобної Єлизавети Романової» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, р/р 2600100003561 в АКБ „Правекс Банк” МФО 321983 код ЄДРПОУ 33101364, Президент І. Барановський), а також громадою УПЦ МП ікони Божої Матері „Всіх скорботних радість” у Шевченківському районі м. Києва, (04050 м. Київ вул. Багговутівська 3/15 кв. 132 код ЄДРПОУ 2600067, Голова парафіяльної ради Р. Барановський), та між Головою Шевченківської райдержадміністрації Пилипишиним В. П. відбувся продажу храму Київського Патріархату Св. Миколая Чудотворця зазначеному фонду і громаді. Сума, за яку райадміністрація продала храм – 5 млн. 400 тис. гривень на рахунок району. Так оцінила свої витрати районна влада, яка раніше погодилася на благодійних засадах збудувати храм-меморіал.
Закладення храму на розі вул. Нагорної та Смородинового узвозу відбулося ще 1995 р. Згодом, у 2003 році, поруч з будівництвом громада Київського Патріархату встановила тимчасовий малий храм (каплицю), де регулярно відправляються богослужіння. Після завершення будівництва Патріарх Філарет освятив хрести на куполи храму, який задуманий, як храм-пам’ятник жертв Чорнобильської катастрофи.
Продаж цього храму благодійному фонду та віртуальній громаді іншої православної конфесії є ганьбою для влади, наругою над почуттями віруючих, створює в столиці нове вогнище міжконфесійної напруги і небезпечний прецедент. Не задовольняючись махінаціями із землею, про що ми чуємо із ЗМІ, деякі представники влади в Києві вже взялися за продаж храмів. Виникає питання – а чи завтра не будуть продані Михайлівський або Успенський собори, храми Богородиці Пирогощі чи Різдва Христового на Подолі, які теж відтворювалися за рахунок місцевого бюджету?
Цікаво знати, чи відповідає вчинок В. Пилипишина програмним засадам Блоку Литвина, за списками якого він пройшов до парламенту? Може саме таким своєрідним способом він прагне „об’єднати Україну”?
Заслуговує на увагу і особа голови громади „Ікони Божої Матері Всіх Скорботних Радість” Р. Барановського – священика УПЦ МП Романа. Президент фонду І. Барановський – його рідний брат, а сам отець Роман є настоятелем Михайлівської церкви у Жовтневій лікарні, збудованої за рахунок міського бюджету. Облишимо для компетентних органів питання, звідки у двох братів з’явився понад один мільйон доларів на купівлю храму і чому вони його не витратили на будівництво власної церкви. Зазначимо інше – священик Роман Барановський відомий у церковних колах своєю майже сектантською діяльністю, проповіддю монархічних ідей та створенням жіночого сестрицтва з неоднозначною репутацією. За це він отримував зауваження від свого керівництва, але виправлятися не схотів. Виникає підозра, що цей священик купує для себе храм з метою взагалі не залежати від Митрополії УПЦ (МП), а проводити релігійну діяльність на власний розсуд. Таким чином, завдяки діям голови райадміністрації Пилипишина в Києві може виникнути не тільки вогнище міжконфесійної напруги, але й псевдоправославна секта.
Прес-служба Київської Патріархії висловлює рішучий протест з приводу продажу В. Пилипишиним храму святого Миколая. Наша Церква вимагає скасування аморальної угоди. Про позицію Церкви Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет поінформував Президента України, Генерального прокурора, секретаря Київради і голову Блоку Литвина. Ми просимо засоби масової інформації допомогти вивести на чисту воду аморальну оборудку та не допустити зганьблення святині.
Прес-служба Київської Патріархії
