Вийшла у світ книжка Дмитра Степовика “Українська християнська абетка”.

Світські установи, пов’язані з вищою і середньою освітою, часто неправильно розуміють боротьбу християн за молодь. Мовляв, Церкви так чинять для того, щоб у майбутньому їхні храми й молитовні будинки були заповнені людьми. Звідси й пасивний, а інколи й активний опір Міністерства освіти й науки України, яким донедавна керували соціалісти, введенню християнської етики. У понад третині шкіл України, переважно в західноукраїнських областях, християнську етику як предмет ввели (навіть до Указу Президента) з ініціативи самих учителів або місцевих відділів освіти.

Думаю, що вже невдовзі у школах введуть християнську етику. Всі розуміють, що аморальності, розтлінню, агресивності юнацтва треба протиставити щось, засноване на любові. Це може виховати й утвердити тільки християнська наука і правдива християнська віра. Освітяни кажуть, ніби жодного нового предмета, зокрема й християнську етику, вводити не варто, бо діти перевантажені.

У справі виховання майбутніх поколінь Української держави дуже важливо уникати лицемірства. Якщо говорити про “перевантаженість” і “втому” дітей, то це від фільмів жахів і брутальної еротики; від дискотек; від ганебних лайок на перервах і на вулицях; від наркотиків і раннього алкоголізму; від непослуху. Від цього діти, молодь справді стомилися, а не від науки любові й милосердя, які є сутністю християнства.

У зв’язку з цим важливим видається видання книжок, створення фільмів, у яких популярно і зрозуміло для дитячо-підліткового сприйняття розповідати про євангельське вчення Господа Ісуса Христа, про сутність і призначення Церкви Христової у цьому світі. Українське Біблійне Товариство за час існування з 1991 року випустило великими накладами ілюстровані “Біблійні оповідання”, “Біблію для дітей”, “Біблійні історії”, “Ісус та його життя”. Усі вони розійшлися, діти полюбили ці видання. Виявляється, що наклад 50 і 100 тисяч примірників — це мало, щоб задовольнити потяг дітей до духовності. Оскільки видавництва Міносвіти й науки самоусунулися від видання подібних книжок (усупереч бажанню дітей, молоді, їхніх батьків), то, природно, за цю справу беруться приватні видавництва. Так, 2006 року київське видавництво “Томіріс” випустило у світ книжку вчительки Віри Назарчук “Україна духовна”. 2007 року інше приватне київське видавництво “Грані-Т” видало книгу професора Київської Православної Богословської академії, доктора богословських наук Дмитра Степовика “Українська християнська абетка”.

Це перший в Україні християнський словник, розрахований на школярів. Книжка стане в пригоді студентам і дорослим. Тут автор подає на кожну з 33-х літер української абетки короткі, популярні, але місткі й у богословському сенсі витримані пояснення слів зі Святого Писання (Біблії), історії Церкви, богословської науки. Так, на літеру “А” подано визначення термінів: Адам, Агнець, Аксіос, Алілуя, Амінь, Ангел, Апостоли. На літеру “Б” — Біблія, Благовіщення, Благодать, Блаженні, Бог, Богородиця, Богослужіння, Буття. І так на всі літери української абетки.

Автор як досвідчений учений, який давно викладає в духовному навчальному закладі, близько п’яти років веде на Національному радіо програму “Євангельська духовність і сьогодення” за участю Святійшого Патріарха Філарета, знає, яка термінологія найбільше цікавить молодь і дорослих. Тому добір термінів був дуже ретельним і професійним.

Ще одна позитивна особливість книжки професора Дмитра Степовика — це чудовий ілюстративний матеріал. Ошатною книгу роблять численні кольорові заставки, взяті з українських рукописних книг ХІ—ХVII століть і з українських стародруків XVI—XVIII століть. Репродуковано, зокрема, пишні заголовні літери зі знаменитої рукописної Остромирової Євангелії 1056—1057 років. І ці декоративні прикраси чудово доповнено іконами сучасних майстрів-іконописців Р. Василика, С. Гординського, А. Дем’янчука, Х. Дохват, В. Стефурака, М. Халака та інших. Передмову до “Української християнської абетки” написав Святійший Патріарх Філарет. Він і благословив вихід книги у світ.

 

Архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій,
ректор Київської Православної Богословської Академії