8 лютого 2008 року архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій, ректор взяв участь у науково-практичній конференції присвяченій Соборності України, яка відбулася у Київському національному медичному університеті та виступив перед учасниками і студентами з доповіддю на тему "Релігійна складова Соборності України".
Президент України Віктор Ющенко підтримав ініціативу Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату щодо святкуванню 900-річчя заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря в липні 2008 року та заснував організаційний комітет з підготовки і святкування ювілею.
„На ґрунті впровадження уроків християнської етики в систему народної освіти ми дуже тісно співпрацюємо з іншими православними конфесіями, зокрема з Українською Православною Церквою (Московського Патріархату). Ми навіть зустрічалися з цього питання”, — повідомив кореспонденту РІСУ Юрію Чорнею під час свого перебування у Чернівцях ректор Київської Православної Богословської Академії, архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк).
13 лютого в Києві в Українському домі відбувся круглий стіл, на тему: “Досвід Християнських Церков у побудові громадянського суспільства” участь в якому взяли ірархія, духовенство та миряни Християнських Церков України, а також представники громадських організацій, вищих органів влади і народні депутати України . Організаторами заходу виступили: Нарада представників Християнських Церков України та представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. На початку зустрічі представники Церков України оприлюднили Звернення до християн та усіх людей доброї волі, присвячене темі круглого столу.
Уперше цілком офіційно архієрей, священики та миряни Української Православної Церкви Київського Патріархату відвідали Святу Землю і відправили там Богослужіння в найбільших християнських святинях. Про те, що в Єрусалимі буде можливість відправити Літургію українською, не вірили навіть самі богомільці. Однак мовне питання не стало перепоною. Представники світового Православ’я ставилися до Київського Патріархату з великою повагою, на належному рівні. Жодного натяку на «неканонічність» чи «неблагодатність», адже це може вирішувати лише Сам Бог, як сказали ченці біля Гробу Господнього. Тож Православна Церква в Ізраїлі не зважила на жодні політичні інтриги і люб’язно відчинила храм для прочан з України.
Цю версію про зображення Мазепи у Троїцькій надбрамній церкві ми подаємо з відповідними доказами вперше. Досі в науковій літературі домінує висновок мистецтвознавця Ф. Уманцева: мовляв, на «Першому Вселенському соборі» на західній стіні церкви «зображено дві групи українських та російських урядовців», «серед них виділяються постаті гетьмана Івана Скоропадського та інших діячів» — П. Полуботка, С. Савича, Я. Лизогуба, В. Жураковського, І. Черниша. Праворуч від них, на думку Уманцева, зображено членів Малоросійської колегії на чолі з С. Вельяміновим. Цю версію підтримують А. Кондратюк, Т. Лисенко.
2007 року приватне київське видавництво “Грані-Т” видало книгу професора Київської Православної Богословської академії, доктора богословських наук Дмитра Степовика “Українська християнська абетка”. Це перший в Україні християнський словник, розрахований на школярів. Книжка стане в пригоді студентам і дорослим. Тут автор подає на кожну з 33-х літер української абетки короткі, популярні, але місткі й у богословському сенсі витримані пояснення слів зі Святого Писання (Біблії), історії Церкви, богословської науки.
8 лютого 2008 року архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій, ректор взяв участь у науково-практичній конференції присвяченій Соборності України, яка відбулася у Київському національному медичному університеті та виступив перед учасниками і студентами з доповіддю на тему "Релігійна складова Соборності України". 
Президент України Віктор Ющенко підтримав ініціативу Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату щодо святкуванню 900-річчя заснування Михайлівського Золотоверхого монастиря в липні 2008 року та заснував організаційний комітет з підготовки і святкування ювілею.
„На ґрунті впровадження уроків християнської етики в систему народної освіти ми дуже тісно співпрацюємо з іншими православними конфесіями, зокрема з Українською Православною Церквою (Московського Патріархату). Ми навіть зустрічалися з цього питання”, — повідомив кореспонденту РІСУ Юрію Чорнею під час свого перебування у Чернівцях ректор Київської Православної Богословської Академії, архиєпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк). 
Уперше цілком офіційно архієрей, священики та миряни Української Православної Церкви Київського Патріархату відвідали Святу Землю і відправили там Богослужіння в найбільших християнських святинях. Про те, що в Єрусалимі буде можливість відправити Літургію українською, не вірили навіть самі богомільці. Однак мовне питання не стало перепоною. Представники світового Православ’я ставилися до Київського Патріархату з великою повагою, на належному рівні. Жодного натяку на «неканонічність» чи «неблагодатність», адже це може вирішувати лише Сам Бог, як сказали ченці біля Гробу Господнього. Тож Православна Церква в Ізраїлі не зважила на жодні політичні інтриги і люб’язно відчинила храм для прочан з України.
Цю версію про зображення Мазепи у Троїцькій надбрамній церкві ми подаємо з відповідними доказами вперше. Досі в науковій літературі домінує висновок мистецтвознавця Ф. Уманцева: мовляв, на «Першому Вселенському соборі» на західній стіні церкви «зображено дві групи українських та російських урядовців», «серед них виділяються постаті гетьмана Івана Скоропадського та інших діячів» — П. Полуботка, С. Савича, Я. Лизогуба, В. Жураковського, І. Черниша. Праворуч від них, на думку Уманцева, зображено членів Малоросійської колегії на чолі з С. Вельяміновим. Цю версію підтримують А. Кондратюк, Т. Лисенко. 
2007 року приватне київське видавництво “Грані-Т” видало книгу професора Київської Православної Богословської академії, доктора богословських наук Дмитра Степовика “Українська християнська абетка”. Це перший в Україні християнський словник, розрахований на школярів. Книжка стане в пригоді студентам і дорослим. Тут автор подає на кожну з 33-х літер української абетки короткі, популярні, але місткі й у богословському сенсі витримані пояснення слів зі Святого Писання (Біблії), історії Церкви, богословської науки.
