Прикра подія, що сталася несподівано перед Великим постом, болем пройняла кожного парафіянина Свято-Миколаївського храму Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Іллічівська: вкрадедно церковний дзвін.
Хто ж той злодій, що не побоявся страшної кари Господньої? Зрозуміло, це могла зробити людина без моралі, для якої не існує високих духовних цінностей... І чи не стане цей гріх початком великого нещастя, яке переходитиме з роду в рід?
А що ж слідчі органи? Все, як належить: справу вивчили, свідків опитали (хіба вони є?), паперів купу та й поклали, мабуть, у шухляду. Минуло вже декілька тижнів, а у відповідь - тиша. Не з'явилася навіть інформація про цей злочин у колонці кримінальної хроніки місцевої газети.
Не дає спокою думка про те, чи не є це черговий напад саме на церкву Київського Патріархату? У ніч на 24 листопада 2006 року теж був скоєний напад на наш вагон-каплицю (благодійний дарунок "Укрзалізниці"). Потрощили тоді все!..
На звернення із заявою до міськвідділу ГУ МВС України в Одеській області ми отримали відповідь: "У порушенні кримінальної справи відмовлено...".
На думку спадають слова прекрасної поетеси Ліни Костенко: "Ти храм збудуй, а люди в нього прийдуть. не бий на сполох у невідлитий дзвін!"
Віримо: постане Храм, незважаючи ні на які перешкоди. Цього хочуть люди!
За дорученням громади Свято-Миколаївської парафії УПЦ КП
Т. Засипкіна, м. Іллічівськ (з газети "Чорноморські новини")
Подано скорочено.
