Чи може владика Павло стати комуністом?

22 грудня 2007 р. на засіданні Архієрейського Собору УПЦ (МП) було прийнято звернення цього Собору до вірних чад, в якому, зокрема, було наголошено неприпустимість участи Церкви у політичному житті: «Наша Церква надає можливість всім своїм чадам дотримуватись різних політичних поглядів, але при цьому не може допустити, щоб політичні гасла вносились в церковне середовище». Прийнятий на тому ж Соборі «Статут про управління УПЦ (МП)» у розділі про права й обов’язки архієрея не має жодної інформації стосовно його можливої участи у діяльності виконавчих або законодавчих органів влади. А от Архієрейський Собор РПЦ від 1997 року у прийнятому документі «Про взаємовідносини з державою і світським суспільством» прямо забороняє дії настоятеля Києво-Печерської Лаври: «Вважати неприпустимою участь архієреїв і священнослужителів у будь-якій передвиборній агітації, а також членство їх в політичних об’єднаннях, статути яких передбачають висунення своїх кандидатів на виборні державні пости будь-яких рівнів».

Отже владика Павло (Лебідь) нехтує не лише зверненням архієрейського Собору – адже не вносити політичні гасла у церковне середовище для архієрея-члена виборчого блоку абсолютно не можливо, - але й перевищує власні повноваження, як вони викладені в новому статуті про управління Церквою. До того ж не дуже зрозуміла поява єпископа Павла (Лебідя) у списках саме КПУ, що є правонаступницею КПРС, найжорсткішого нищівника православ’я в Україні за всі епохи існування нашої країни.

 

Василь Стодоля, релігійний аналітик