Про цю подію описано в усіх чотирьох євангелистів (Мф. 21, 1-11; Мк. 11, 1-11; Лк. 19, 29-41; Ін. 12, 12-19). Урочистий вхід Господній в Єрусалим відзначається Православною Церквою в останню неділю перед світлим Христовим Воскресінням. Це свято також ще називається неділею Ваїй (гілок), Квітною або Вербною неділею, тому що в цей день віруючі освячують віття верби (яка заміняє в нас пальмові вітки). Тримаючи в руках перше весняне гілля, ми славимо Спасителя як Переможця смерті; бо Він воскрешав померлих і цього дня входив в Єрусалим для того, щоб умерти за наші гріхи і воскреснути, і тим спасти нас від вічної смерті і від вічних мук. Віття означає знак перемоги Христа над смертю і нагадує нам про майбутнє воскресіння із мертвих.
Про використання під час богослужіння гілок пальм та інших дерев у Вербну неділю говорять святі отці IV та V століть. Зокрема Св. Амвросій Медіоланський, описуючи це свято, згадує: “Багато з тих, хто прийшов у Єрусалим для святкування за заповіддю Мойсея свята Пасхи, зустріли Господа з фініковими гілками в руках, на доказ перемоги Його над народом Ізраїльським, тому що пальмове віття звичайно підносили переможцям. Звідси виник звичай у це свято під час славослів'я тримати у руках гілки фінікові або маслині; та й саме свято назване неділею Ваїй (Вербною)".
Початок цього свята відноситься до глибокої древності. Найдревніше свідчення про нього збереглось у повчанні на цей день святителя Мефодія, єп. Патарського (III ст.), також Отців V ст. святих Іоана Золотоустого, Амвросія Медіоланського, Єпифанія Кіпрського.
Починаючи з VII ст. багато піснеспівців, зокрема: св. Андрій Критський (VІІ ст.), преп. Косма Маюмський, св. Іоан Дамаскін (VІІІ ст.), препп. Федір і Йосип Студити ( ІХ ст.) та ін. – прославили свято піснеспівами, якими Православна Церква і в наш час прославляє це свято.
Василь Рудніцький
студент З-го курсу КДА
