Четвер Страсного тижня, який називають ще великим, присвячений згадуванню Тайної Вечері Спасителя з своїми найближчими учнями. Саме в цей день було встановлено величне Таїнство Євхаристії, приймати участь в якому заповів Господь своїм послідовникам, тобто нам християнам. Участь в Євхаристії Він поставив у пряму залежність з можливістю успадкувати життя вічне.
З ініціативи голови Хмельницької обласної державної адміністрації Івана Гавчука 22 квітня у приміщенні облдержадміністрації відбулося засідання консультативно-координаційної ради з питань сприяння дотриманню чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації. УПЦ Київського Патріархату на зборах представив керуючий Хмельницькою єпархією, архиєпископ Хмельницький і Кам’янець–Подільський Антоній (Махота). Архипастир виступ з росширеною доповіддю щодо проблеми фінансування с державного бюджету релігійних споруд - пам’яток архитектури, а також проблем з викладанням християнської етикі в школах.
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета преосвященний Димитрій, архиєпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії у Лазареву суботу 19 квітня 2008 року здійснив чин закладин Спасо-Преображенського храму у с. Велика Снітинка на Фастівщині. Після урочистих закладин храму відбулася ще одна подія - це посвята в козаки, особливо серед бажаючих вступити до сотні Фастівського полковника Семена Палія було багато дітей. Владика Димитрій окропив усіх святою водою і подав своє архипастирське благословення.
Чи не найпоширенішою прикметою Великодня є яйце, знак відродження всього живого, пробудження. І пов’язане воно з Воскресінням Христовим дуже давно. З переказів дізнаємося, що коли Марія Магдалина пішла з проповіддю світом, то римському імператорові Нерону, мучителеві християн, принесла крашанку і привітала його словами «Христос воскрес!» Нібито відтоді яйця на Великдень фарбують і називають крашанками. А коли майстри наносять на них візерунки, розписують їх, то такі яйця називають писанками. Є ж іще крапанки і шкрябанки. У кожного майстра візерунок – то певні його роздуми, окрема мова, загадковий текст про щось, який може залишатись не до кінця розгаданим навіть тим, хто вивченню писанок присвятив усе життя.
Четвер Страсного тижня, який називають ще великим, присвячений згадуванню Тайної Вечері Спасителя з своїми найближчими учнями. Саме в цей день було встановлено величне Таїнство Євхаристії, приймати участь в якому заповів Господь своїм послідовникам, тобто нам християнам. Участь в Євхаристії Він поставив у пряму залежність з можливістю успадкувати життя вічне. 
З ініціативи голови Хмельницької обласної державної адміністрації Івана Гавчука 22 квітня у приміщенні облдержадміністрації відбулося засідання консультативно-координаційної ради з питань сприяння дотриманню чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації. УПЦ Київського Патріархату на зборах представив керуючий Хмельницькою єпархією, архиєпископ Хмельницький і Кам’янець–Подільський Антоній (Махота). Архипастир виступ з росширеною доповіддю щодо проблеми фінансування с державного бюджету релігійних споруд - пам’яток архитектури, а також проблем з викладанням християнської етикі в школах. 
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета преосвященний Димитрій, архиєпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії у Лазареву суботу 19 квітня 2008 року здійснив чин закладин Спасо-Преображенського храму у с. Велика Снітинка на Фастівщині. Після урочистих закладин храму відбулася ще одна подія - це посвята в козаки, особливо серед бажаючих вступити до сотні Фастівського полковника Семена Палія було багато дітей. Владика Димитрій окропив усіх святою водою і подав своє архипастирське благословення.
Чи не найпоширенішою прикметою Великодня є яйце, знак відродження всього живого, пробудження. І пов’язане воно з Воскресінням Христовим дуже давно. З переказів дізнаємося, що коли Марія Магдалина пішла з проповіддю світом, то римському імператорові Нерону, мучителеві християн, принесла крашанку і привітала його словами «Христос воскрес!» Нібито відтоді яйця на Великдень фарбують і називають крашанками. А коли майстри наносять на них візерунки, розписують їх, то такі яйця називають писанками. Є ж іще крапанки і шкрябанки. У кожного майстра візерунок – то певні його роздуми, окрема мова, загадковий текст про щось, який може залишатись не до кінця розгаданим навіть тим, хто вивченню писанок присвятив усе життя.
