Сім останніх днів Великого посту є найвідповідальнішими. Цей тиждень недарма називається Страсним, Великим. «Великою ця седмиця називається, – казав у свій час св. Златоуст, – тому, що у дні її завершені Господом нашим великі діла. В цей великий тиждень зруйновано довготривале царство диявола, знищена смерть, вигублений гріх, знято прокляття, відчинено рай і небо стало доступне людям. Цар і Бог миру примирив разом небесне і земне. Отому ця седмиця і називається Великою седмицею». Кожен християнин має разом зі Спасителем, пройти Його останньою дорогою – через Таємну Вечерю, Гефсиманський сад і Голгофу, аби відновити в собі образ Божий, сплюндрований гріхом.
Цього тижня Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив усі основні служби, які звершуються у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі.
Зокрема, у Великі понеділок, вівторок і середу Святійший Владика відправив Божественну літургію Ранішосвячених Дарів. У четвер Страсного тижня, коли Церквою згадується Таємна вечеря, на якій Господь встановив таїнство Святого Причастя Патріах відслужив вечірню та Літургію святителя Василія Великого. На Малому вході Божественних литургій цих днів Святійший Патріарх Філарет нагородив ряд кліриків Київської єпархії черговими священичими нагородами.
У Великий четвер увечері, Предстоятель УПЦ Київського Патріархату очолив служіння ранньої Великої п'ятниці, на якій читалося 12 Євангелій Святих Страстей, тобто дванадцять євангельських уривків, які розповідають про Христові страждання, хресний шлях, розп’яття та Голгофу.
У Страсну п'ятницю, яка присвячується події засудження на смерть, Хресних страждань і смерті Спасителя, Його Святість звершив вечірню з чином винесення Святої Плащаниці, яка зображає покладення Христа до гробу. Цього ж дня увечері Патріарх Філарет очолив богослужіння з чином Погребіння Спасителя, т.зв. "Єрусалимську утреню".
