Колишнє село стало міським мікрорайоном м. Дубно. Перша згадка датована 1545 роком. Тоді Скраклів належав Юхнові Тараканівському. В 1583 році перейшов в руки князя Пузини.

 

У с. Страклів фундаторкою Анною, дружиною Михайла Пузини, кременецького замкового підсудка в 1665 році було збудовано Різдво-Богородичний храм. Від самого його збудування парафіяни люблять свою святиню, піклуються про її духовне наповнення. В 1912 р. за кошти прихожан була придбана дівоча ікона Божої Матері і святителя Миколая. Ікона хресним ходом через села Онишківці, Верба, Птича, Підлужжя була внесена до храму.

 

На сьогоднішній час, цінностями храму є ікона Богородиці в кіоті, а ще мало кому відомо, що там у храмі знаходиться кіот з мощами дев'ятьох святих. Як бачимо дух Божий живе не лише в тілах праведників за життя їх, він не полишає і їхніх останків Те, що Бог освятив, назавжди лишається святим.

 

На початку XX століття у храм родиною Гудими було зроблено велику пожертву – хресним ходом доставлені мощі святих, які зберігаються і понині: мученика Трифона, священомученика Харлампія, святого Григорія Ниського, святого апостола Симона, святого Іоана милостивого, святого мученика Інокентія, великомученика Федора Страдника, святого ігумена Почаївського Іова. У храмі шанується старовинна ікона „Богородиці на руках із Предвічним Младенцем", яка оновилась в 1923 році.

 

Православна церква шанує святі мощі тому, що вони нагадують про святе життя угодників Божих, зміцнюють нашу віру і є провідниками благодаті Божої. Вшановуючи святі мощі, ми шануємо не плоть і кров померлих людей і не їхній прах, а благодатну силу Божу, яка проявляється через святі мощі знаменнями і чудесами. Мощі – це останки православних Богом праведників. Ось уже більше як 70 років зберігається кіот із святими мощами в тиші дубенського храму. Воскові сльози градом котяться біля нього. У мерехтінні полум'я свічок звертаються люди до них зі словами болями і печалями. Настоятелем цього храму є отець Іван Дуда. Неодноразово до отця звертались зі своїми болями і бідами прихожани різних сіл. Найбільше запам'яталось як у 2000 році до настоятеля храму звернулась одна прихожанка про допомогу для безнадійно хворого онучка. Після декількох молебнів, крихітка зцілилась, на радість батькам, одужала також молода жінка, яка будучи хворою, неодноразово зверталась до отця Івана, щоб відслужив молебень до святих мощів в цьому храмі. Оздоровившись ці прихожани вже не забувають про Божу благодать, замовляють подячні служби.

 

Долаючи неймовірні перепони, кілометри, їздимо до дальніх і близьких місць поклонитись святим мощам, іноді не знаючи, що у рідному місці є також святині. У святому Євангелії від Матфея є слова: «... Засвітивши свічку, не ставлять її під посудину, але на свічнику, і вона, світить усім у домі». То ж ми з вами пам'ятаймо, що свічка, запалена колись паном Гудимою над подарованими ним мощами дев'ятьох святих, світить для кожного дубенчанина і всім бажаючим поклонитись їм. Настоятель храму отець Іван Дуда в будь-який час відкриває двері храму, щоб бажаючі могли подякувати чи попросити Божого заступництва.