Слава Герострата. Вероятно, именно она не дает покоя бывшему епископу Ионафану (Елецких), который с упорством, достойным лучшего применения, на протяжении последних более чем 15 лет пытается сделать себе имя на "разоблачениях" Патриарха Киевского и всея Руси-Украины Филарета. Но от истории ему достанется скорее слава Хама.
Те, чим душа зайнята і про що говорить тілесній у бадьорості, про те мріє або філософствує вона й уві сні: якщо проводить увесь день у клопотах і справах житейських, то те ж суєтить її у сні; якщо ж вона наповнюється Божественним, небесним, то й під час сну вона перебуває у цьому й умудряється видіннями». Звісно, слід мати на увазі і вплив нашої фізіології, наприклад, жахливі видіння при хворобах органів тіла
Читаючи релігійні книги видані Московською Патріархією при Радянському Союзі коли ще не було роз`єднання МП і КП, бачимо повну несумісність того, що написано в цих книгах і того, що говорить духовенство МП. Згідно з цими книгами розколом і єрессю вважається зміна православного віровчення і обрядів і аж ніяк не усамостійнення церкви. Право Автокефалії визнається за кожною національністю. Категорично забороняється перехрещування і перерукопокладання. Написано що благодать на рукоположеному Єпископу чи священнику перебуває незмінно. Рідна мова на Богослужінні щиро вітається. Засуджується фанатизм, дуже аргументовано закликається до віротерпимості і не осуджені інославців. А ще дуже велика увага приділяється патріотизму духовенства.
5 жовтня. Сьогодні почалось моє життя, хоч мої батьки про це поки що не знають. Я дівчинка, у мене буде русяве волосся і голубі очі. Все вже визначено, навіть те, що я буду любити квіти. 19 жовтня. Дехто вважає, що я ще не людина. Але я справжня людина, також як маленька крихта хліба все ж таки є справжнім хлібом. Моя мама є, і я також є. 23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчусь сміятись, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде «мама».
Монументальне увіковічення пам’яті совєтських церковних і політичних лідерів із приходом до влади в Росії В.Путіна набуло системного характеру. Крім відновлення совєтського гімну та інших атрибутів комуністичного богоборчого режиму, у 2003 році в центрі м. Ішим Тюменської області, на площі Жовтневої революції, рішенням місцевої влади встановлено пам’ятник справжньому «батькові-засновнику» Московської патріархії — Йосипу Сталіну.
Досвід століть показує те, що коли виникає незалежна держава, то Православна Церква на її території, рано чи пізно стає незалежною, тобто – помісною. Зникає незалежність – і Церква втрачає автокефалію. Так Болгарська Церква тричі ставала автокефальною, бо країна перед тим втрачала свою незалежність. Або Грузинська Церква: коли країна підпала під владу Москви, автокефалія одним розчерком імператорського пера - поза всякими канонами - була перетворена в частину Церкви російської.
17 травня у Москві відбулася велика для православного люду подія – об’єднання Російської православної церкви та Руської зарубіжної церкви. Більшість представників Московського патріархату позитивно оцінюють подію. Проте на противагу цій позиції більшість священнослужителів РЗЦ (як, зрештою, і частина їхніх колег з МП) негативно ставляться до такого єднання. Яке і єднанням назвати важко. Так вважає Єпископ Таврійський і Одеський Агафангел із РЗЦ, який погодився відповісти на наші запитання.
Те, чим душа зайнята і про що говорить тілесній у бадьорості, про те мріє або філософствує вона й уві сні: якщо проводить увесь день у клопотах і справах житейських, то те ж суєтить її у сні; якщо ж вона наповнюється Божественним, небесним, то й під час сну вона перебуває у цьому й умудряється видіннями». Звісно, слід мати на увазі і вплив нашої фізіології, наприклад, жахливі видіння при хворобах органів тіла
Монументальне увіковічення пам’яті совєтських церковних і політичних лідерів із приходом до влади в Росії В.Путіна набуло системного характеру. Крім відновлення совєтського гімну та інших атрибутів комуністичного богоборчого режиму, у 2003 році в центрі м. Ішим Тюменської області, на площі Жовтневої революції, рішенням місцевої влади встановлено пам’ятник справжньому «батькові-засновнику» Московської патріархії — Йосипу Сталіну. 
17 травня у Москві відбулася велика для православного люду подія – об’єднання Російської православної церкви та Руської зарубіжної церкви. Більшість представників Московського патріархату позитивно оцінюють подію. Проте на противагу цій позиції більшість священнослужителів РЗЦ (як, зрештою, і частина їхніх колег з МП) негативно ставляться до такого єднання. Яке і єднанням назвати важко. Так вважає Єпископ Таврійський і Одеський Агафангел із РЗЦ, який погодився відповісти на наші запитання.
