Підписанню акту про канонічне спілкування між Російською Зарубіжною Церквою і Московською Патріархією надають дуже велике значення. Про це ІА REGNUM заявив священик Бесарабської митрополії Румунської Православної Церкви Андрій Берман, який був відокремлений від православної церкви у зв'язку зі скандалом з митрополитом Чуваським і Чебоксарським Варнавою. Він підкреслив, що Зарубіжна Церква в останні десятиліття знаходилася в кризі у зв'язку з тим, що емігранти першої і другої хвилі померли, і сама паства стала нечисленною. Зарубіжна церква вирішила подолати цю чисельну кризу шляхом входження в Московський Патріархат, вважає Берман.
Проблеми збереження української мови полягають не лише в захисті її від зовнішніх впливів, вважають волинські мовознавці. Те, що сьогодні чужомовного продукту на полицях книгарень і розкладках більше, – проблема задавнена. Інша біда, що цей чужомовний вплив підхоплюють багато наших письменників і використовуютьу своїх творах у формі нецензурної лексики, походження якої аж ніяк не українське. Таким чином, мова, яка вижила під чужинським геноцидом і циркулярами, тепер занепадає від деяких так званих майстрів пера, які заради марної слави забруднюють її лихослів’ям. Справжня українська мова знову недоступна українцям?
Предcтоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Володимиру Митрополиту Київському в всієї України від проклятих на смерть в дні Великого посту наукових співробітників Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
Увечері 9 березня 2007 року в національній опері України відбулося вручення Шевченківської премії, яке здійснюється щороку в день народження великого Кобзаря. Цього року Шевченківську премію здобула і релігійна тематика. Ієромонаху Рафаїлу Турконяку (УГКЦ) було вручено премію за нібито переклад Острозької Біблії.
Постійні і давні читачі церковної періодики і публіцистики Російської Православної Церкви (РПЦ) пам'ятають часи початку 90-х років, коли ця сама періодика і публіцистика, як і зараз, рябіла статтями й замітками на адресу Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ). Тільки тоді РПЦЗ не називали «сестрою», а її членів «улюбленими братами і сестрами», а іменували «карловацьким розколом», «відщепенцями» і «зрадниками», «єретиками» і «безблагодатними». Серед архієреїв і духовенства РПЦ існувало тверде переконання, що страшніше за «карловчан» звіра для справжнього православного в природі не існує. Природно, що таке переконання культивувалося і у простих членів Церкви.
Як повідомили поінформовані джерела, не всі архієреї УАПЦ, підписи яких зазначені під опублікованими в інтернеті документами Архієрейського собору УАПЦ від 2 березня 2007 р., брали в ньому участь. Зокрема, відсутніми на соборі були єпископи Черкаський Іларіон та Житомирський Михаїл.