"Нарешті, відвівши очі й руки від книги, що містить наукові докази, й піднявши їх до небес, я зможу звернутись до Отця світла з молитвою: "Отче, Ти використовуєш природне світло, щоб пробудити в нас прагнення до світла благодаті та за його допомогою перенести нас у світло слави. Я дякую Тобі, наш Господь і Творець. Ти дозволив мені насолоджуватися Твоїм творінням. Я радію, дивлячись на діла рук Твоїх. Нині я завершую роботу, котрій присвятив усі розумові здібності, якими Ти мене наділив..."
Християнське життя є ревністю і силою перебувати в спілкуванні з Богом діяльно, за вірою в Господа нашого Ісуса Христа, при допомозі благодаті Божої, виконанням святої волі Його, на славу Пресвятого імені Його. Суть життя християнського полягає в Богоспілкуванні з Христом Ісусом, - в Богоспілкуванні, спочатку зазвичай таємному не тільки для інших, але і для себе. Видимим ж, або відчутним всередині нас, свідоцтвом про нього є жар діяльної ревності, винятково в християнському Богодогоджуванні, з цілковитою самовіддачою і ненавистю до всього протилежного.
Душа — субстанція, яка виникла в момент з'єднання духа з тілом, сутність, яка зв'язує духовне з матеріальним. Що ж ми знаємо про цей зв'язок духа з тілом? Доводиться покірно зізнатися, що протягом багатолітньої історії людства людина для самої себе і для інших залишається тайною.
Перша неділя Великого посту називається Торжеством Православ'я. Церква святкує перемогу над усіма єресями, які існували з самого початку християнства. Останньою єрессю було іконоборство, яке було засуджене Святими Отцями на VII Вселенському соборі. В честь великої перемоги відновлення іконошанування і було встановлене окреме святкування, яке дійшло як непересічна подія Вселенської Церкви до наших днів.
Для духовного підбадьорення та твердого стояння в істині ми подаємо Слово Святійшого Патріарха Філарета про шанування ікон.
1. Яке призначення посту? 1. Викорінення пристрастей і похотей. 2. Досягнення стриманості й помірності. 3. Приготування до загробного рівноангельського життя. «Бо Царство Боже не їжа та пиття» /Рим. 14, 17/
Починаючи з 19 лютого протягом семи тижнів для кожного православного християнина буде тривати час покаяння, час духовного подвигу і очищення свої душі від накопичених гріхів, пороків та пристрастей. Говорячи про піст часто мають на увазі тільки його тілесну, видиму сторону - утримання від певного роду їжі. Але саме утримання від їжі, без наповнення посту духовним змістом, є лише дієтою, а не постом.
Редакція сайту продовжує друкувати епістолярну спадщину сербського святителя Миколи. На початок святого Великого посту вашій увазі пропонується місіонерський лист святителя Миколи про важливість таїнства Сповіді. Бажаємо всім легкого та плідного читання.
Йоганнес Кеплер:
Християнське життя є ревністю і силою перебувати в спілкуванні з Богом діяльно, за вірою в Господа нашого Ісуса Христа, при допомозі благодаті Божої, виконанням святої волі Його, на славу Пресвятого імені Його. Суть життя християнського полягає в Богоспілкуванні з Христом Ісусом, - в Богоспілкуванні, спочатку зазвичай таємному не тільки для інших, але і для себе. Видимим ж, або відчутним всередині нас, свідоцтвом про нього є жар діяльної ревності, винятково в християнському Богодогоджуванні, з цілковитою самовіддачою і ненавистю до всього протилежного.
Душа — субстанція, яка виникла в момент з'єднання духа з тілом, сутність, яка зв'язує духовне з матеріальним. Що ж ми знаємо про цей зв'язок духа з тілом? Доводиться покірно зізнатися, що протягом багатолітньої історії людства людина для самої себе і для інших залишається тайною.
Перша неділя Великого посту називається Торжеством Православ'я. Церква святкує перемогу над усіма єресями, які існували з самого початку християнства. Останньою єрессю було іконоборство, яке було засуджене Святими Отцями на VII Вселенському соборі. В честь великої перемоги відновлення іконошанування і було встановлене окреме святкування, яке дійшло як непересічна подія Вселенської Церкви до наших днів.
Починаючи з 19 лютого протягом семи тижнів для кожного православного християнина буде тривати час покаяння, час духовного подвигу і очищення свої душі від накопичених гріхів, пороків та пристрастей. Говорячи про піст часто мають на увазі тільки його тілесну, видиму сторону - утримання від певного роду їжі. Але саме утримання від їжі, без наповнення посту духовним змістом, є лише дієтою, а не постом. 
Лист ремісникові Петру Ч., про сповідь
