До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згідні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівицтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ані навіть апокрифичні Євангелія не згадують жодної дитини Марії, окрім Ісуса. Тож можна припустити, як це зробив святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих», що крім Якова Алфеєвого і Якова Зеведеєвого, згадуваних у Новому Заповіті, був Яків Йосифів, син Йосифа-обручника, тобто зведений брат Ісусів.
Мученик Лонгин, сотник, що при Хресті ГосподнімВін був серед тих, хто
катував Божого Сина, хто плював на Нього і насаджував тернового вінка,
хто прибивав Його до хреста і хто побачив подиву гідні події після
смерті Спасителя: «Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши
землетрус і все, що сталося, злякалися дуже і говорили: „Воістину Він
був Син Божий“». Це слова зі Святого Письма, Біблії. А Святе Передання
донесло до нас ім’я того сотника – Лонгин, або Логвин.
На своєму Помісному Соборі 15 липня 2004 року наша Свята Церква канонізувала двох великих святих, засновників і фундаторів Манявського Хрестовоздвиженського скита Іова і Феодосія, які своїми трудами і подвигами просяяли на всю Карпатську Русь-Україну. Відтепер вже другий рік 7 липня, в день Різдва Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана Церква наша згадує пам’ять цих двох подвижників чернечого життя. В Манявському скиту на прощу збирається велика кількість народу зі всієї України, і не тільки. Останнім часом Манявський скит, як твердиня Православ’я, відроджується. Знову в цій святині запалала лампада чернечого життя, яка була загашена не безбожницьким комуністичним режимом, а ще австрійською владою 1 липня 1785 року.
Кожного року 7 грудня Свята Православна Церква світло вшановує пам'ять святої великомучениці Катерини. Для духовного читання подаємо житіє цієї святої великомучениці.
10 листопада Свята Православна Церква святкує пам'ять преподобного і Богоносного отця нашого Іова, ігумена і чудотворця Почаївського (1651). Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Залізо при святому хрещенні дали хлопчикові ім'я Іван, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана.
Постать св. Іоана Золотоустого, його святе життя і, за земними мірками, трагічна доля висвітили всю суперечність Константинівської епохи в історії Церкви, коли християнство стало державною релігією. З одного боку, були припинені гоніння, і сам імператор скликає Вселенський собор для вирішення церковних проблем. Але, з іншого боку, в церковному житті відбулися і такі зміни, негативний вплив яких не міг не позначитися на поведінці християн. В цьому відношенні на Церкву впливали два чинники: зовнішній і внутрішній.
19 жовтня за новим стилем (6 жовтня за ст. ст.) свята Православна Церква вшановує пам'ять святого апостола Фоми. Цей апостол називається також грецьким ім'ям Дідим, що означає те ж саме, що з єврейської Фома, тобто «близнюк».
До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згідні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівицтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ані навіть апокрифичні Євангелія не згадують жодної дитини Марії, окрім Ісуса. Тож можна припустити, як це зробив святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих», що крім Якова Алфеєвого і Якова Зеведеєвого, згадуваних у Новому Заповіті, був Яків Йосифів, син Йосифа-обручника, тобто зведений брат Ісусів.
Мученик Лонгин, сотник, що при Хресті ГосподнімВін був серед тих, хто
катував Божого Сина, хто плював на Нього і насаджував тернового вінка,
хто прибивав Його до хреста і хто побачив подиву гідні події після
смерті Спасителя: «Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши
землетрус і все, що сталося, злякалися дуже і говорили: „Воістину Він
був Син Божий“». Це слова зі Святого Письма, Біблії. А Святе Передання
донесло до нас ім’я того сотника – Лонгин, або Логвин.
На своєму Помісному Соборі 15 липня 2004 року наша Свята Церква канонізувала двох великих святих, засновників і фундаторів Манявського Хрестовоздвиженського скита Іова і Феодосія, які своїми трудами і подвигами просяяли на всю Карпатську Русь-Україну. Відтепер вже другий рік 7 липня, в день Різдва Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана Церква наша згадує пам’ять цих двох подвижників чернечого життя. В Манявському скиту на прощу збирається велика кількість народу зі всієї України, і не тільки. Останнім часом Манявський скит, як твердиня Православ’я, відроджується. Знову в цій святині запалала лампада чернечого життя, яка була загашена не безбожницьким комуністичним режимом, а ще австрійською владою 1 липня 1785 року.
Кожного року 7 грудня Свята Православна Церква світло вшановує пам'ять святої великомучениці Катерини. Для духовного читання подаємо житіє цієї святої великомучениці.
10 листопада Свята Православна Церква святкує пам'ять преподобного і Богоносного отця нашого Іова, ігумена і чудотворця Почаївського (1651). Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Залізо при святому хрещенні дали хлопчикові ім'я Іван, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана.
Постать св. Іоана Золотоустого, його святе життя і, за земними мірками, трагічна доля висвітили всю суперечність Константинівської епохи в історії Церкви, коли християнство стало державною релігією. З одного боку, були припинені гоніння, і сам імператор скликає Вселенський собор для вирішення церковних проблем. Але, з іншого боку, в церковному житті відбулися і такі зміни, негативний вплив яких не міг не позначитися на поведінці християн. В цьому відношенні на Церкву впливали два чинники: зовнішній і внутрішній.
19 жовтня за новим стилем (6 жовтня за ст. ст.) свята Православна Церква вшановує пам'ять святого апостола Фоми. Цей апостол називається також грецьким ім'ям Дідим, що означає те ж саме, що з єврейської Фома, тобто «близнюк».
