Парне зображення апостолів Варфоломія і Варнави зустрічається дуже рідко і представлене в мінології Службового Євангелія 1156 року у грецько-грузинському рукописі та настінних розписах церкви Святої Трійці монастиря Козія (Румунія).

Діялося це в ХІ столітті. Один киянин на ім’я Агапит постригся в ченці Печерського монастиря. Від Бога він мав дар цілителя – виліковував зіллям і молитвою. Але всіляко старався, щоб не розходилася про нього людська слава, бо знав, що не сам він лікує, а Господь за його ревним проханням. А проте чутка про дивовижного зцілителя рознеслася далеко за монастирські мури.

У неділю 21 травня - день пам'яті Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова. Євангеліст Іоанн, син Заведея та Соломії, разом із своїм старшим братом Яковом, котрий був апостолом, проживав у Капернаумі. Батько Іоанна був рибалкою, і син у молодості займався цим промислом. Мати Іоанна, Соломія, була, за переказом, рідною сестрою Приснодіви Марії і належала до числа тих жінок, які постійно слідували за Христом і служили Йому.

Борис і Гліб, в хрещенні Роман і Давид (90-і рр. X ст.? — 1015, після 15.07), святі князі-страстотерпці (пам'ять 2 травня, 24 липня; 5 вер.— Гліб (ст.ст), молодші сини святого рівноапостольного київського князя Володимира Святославвовича, загнули в міжусобиці після його смерті від руки старшого брата Святополка; перші за часом канонізації українські святі.