
Продовжуємо розповіді про ченців Києво-Печерського монастиря, які стали архіпастирями за межами землі Української. Києво-Печерська обитель завжди була осередком високого християнського подвижництва і школою підготовки ієрархів для всієї Руської Церкви. У багатостраждальній історії України найтяжчим було ХІІІ століття. Як страшний і спустошливий ураган по землі Українській пронеслась монголо-татарська навала, яка просто стирала з лиця землі цілі міста і села, часто повністю винищуючи жителів. Святі храми й монастирі були зруйновані і пограбовані, осквернялися і гинули в огні наші церковні святині.