У печерному храмі села Монастирок, що Тернопільщини, можна побачити ікону Ісуса Христа із заплющеними очима. Образ невідомо, як з'явився на камені. Це зображення, запевняють місцеві мешканці, має цілющі властивості. Настоятель місцевої церкви отець Феодосій розповів, що вперше християнські ченці оселилися у цьому печерному храмі в 9-му столітті. Тут монахи відправляли святі літургії. Якось під час нічної молитви на скелястій стіні з'явилися контури обличчя. Згодом за рельєфними лініями монахи навели образ.
Павло Чубинський... ще зовсім недавно це ім’я ніде не згадувалося. Хіба що згадували науковці, та й то лише в переліку фольклористів і вчених-етнографів. Хоча ніхто до кінця не знав, що ж крамольного в цьому імені? Сьогодні ми кажемо, що знаємо це дороге нам усім ім’я – Павло Чубинський. Але ой як далеко ще до повного знання його наукової та духовно-просвітницької діяльності. На середину ХІХ – початок ХХ ст., час значного національного піднесення в Україні, припадає народження одного з найколоритніших постатей визначних дослідників.
4 липня 1991 р. вперше вийшла друком нова загальнодержавна газета «Україна молода». З перших номерів вона відразу означила свою позицію – це українська газета, газета, яка не мовчить, газета, що говорить правду. Були моменти і її історії, коли вона залишалася ледь не єдиним острівцем друкованого журналістського слова, який не спотворював навколишню дійсність на догоду владі. За це «Україну молоду» люблять і поважають, за це шанують її незмінного редактора Михайла Івановича Дорошенка.
Як повідомляє сьогодні 5 канал, у містечку Глиняни, що в Золочівському районі, на стінах церкви святого Миколая з'являються стародавні фрески. Малюнок, що буквально на очах проявляється на глині, знищили у 62-му році минулого століття, коли закривали храм. Церква вже перетворилася на місце паломництва.
Унікальні культові речі з дорогоцінних металів, коштовні прикраси, старовинні монети нещодавно виявили під час копання котловану в центрі Дубна. Як стверджує директор Рівненської філії “Охоронної державної служби” кандидат історичних наук Богдан Прищепа, виявлені речі слід датувати роками Першої світової війни, або ж цілком реально пов’язати з подіями революції 1917-1919 років.
Цікаво, чи замислюємось ми, яку музику ми слухаємо і яку силу вона може з собою нести? Як вона може впливати на людину? Здавалося б, відповідь проста. Але це далеко не так. Музики нейтральної по своїй суті не буває, щонайменше вона містить якесь емоційне забарвлення, в разі ж цілеспрямованого її використання несе в собі величезну силу впливу на людину.Основною дієвою силою такої музики є ритм (біт) в поєднанні з басами (низькими частотами). Коли біт дорівнює 1,5 удару на секунду і супроводжується тиском низьких частот (15-30 герц), то він може вводити людину в стан екстазу.
Якщо спробуємо порівняти життєпис Максима Созонтовича Березовського із біографіями його колег-сучасників, українських композиторів XVIII ст., то неодмінно помітимо величезну кількість незрозумілих, заплутаних, напівлегендарних відомостей. Справді, документальних підтверджень багатьох подій у житті Максима Созонтовича немає та ми маємо дещо більше: нам у спадок залишилися часточки його великої душі – його музичні твори.
У печерному храмі села Монастирок, що Тернопільщини, можна побачити ікону Ісуса Христа із заплющеними очима. Образ невідомо, як з'явився на камені. Це зображення, запевняють місцеві мешканці, має цілющі властивості. Настоятель місцевої церкви отець Феодосій розповів, що вперше християнські ченці оселилися у цьому печерному храмі в 9-му столітті. Тут монахи відправляли святі літургії. Якось під час нічної молитви на скелястій стіні з'явилися контури обличчя. Згодом за рельєфними лініями монахи навели образ.
Павло Чубинський... ще зовсім недавно це ім’я ніде не згадувалося. Хіба що згадували науковці, та й то лише в переліку фольклористів і вчених-етнографів. Хоча ніхто до кінця не знав, що ж крамольного в цьому імені? Сьогодні ми кажемо, що знаємо це дороге нам усім ім’я – Павло Чубинський. Але ой як далеко ще до повного знання його наукової та духовно-просвітницької діяльності. На середину ХІХ – початок ХХ ст., час значного національного піднесення в Україні, припадає народження одного з найколоритніших постатей визначних дослідників.
4 липня 1991 р. вперше вийшла друком нова загальнодержавна газета «Україна молода». З перших номерів вона відразу означила свою позицію – це українська газета, газета, яка не мовчить, газета, що говорить правду. Були моменти і її історії, коли вона залишалася ледь не єдиним острівцем друкованого журналістського слова, який не спотворював навколишню дійсність на догоду владі. За це «Україну молоду» люблять і поважають, за це шанують її незмінного редактора Михайла Івановича Дорошенка.
Як повідомляє сьогодні 5 канал, у містечку Глиняни, що в Золочівському районі, на стінах церкви святого Миколая з'являються стародавні фрески. Малюнок, що буквально на очах проявляється на глині, знищили у 62-му році минулого століття, коли закривали храм. Церква вже перетворилася на місце паломництва.
Унікальні культові речі з дорогоцінних металів, коштовні прикраси, старовинні монети нещодавно виявили під час копання котловану в центрі Дубна. Як стверджує директор Рівненської філії “Охоронної державної служби” кандидат історичних наук Богдан Прищепа, виявлені речі слід датувати роками Першої світової війни, або ж цілком реально пов’язати з подіями революції 1917-1919 років.
Цікаво, чи замислюємось ми, яку музику ми слухаємо і яку силу вона може з собою нести? Як вона може впливати на людину? Здавалося б, відповідь проста. Але це далеко не так. Музики нейтральної по своїй суті не буває, щонайменше вона містить якесь емоційне забарвлення, в разі ж цілеспрямованого її використання несе в собі величезну силу впливу на людину.Основною дієвою силою такої музики є ритм (біт) в поєднанні з басами (низькими частотами). Коли біт дорівнює 1,5 удару на секунду і супроводжується тиском низьких частот (15-30 герц), то він може вводити людину в стан екстазу.
Якщо спробуємо порівняти життєпис Максима Созонтовича Березовського із біографіями його колег-сучасників, українських композиторів XVIII ст., то неодмінно помітимо величезну кількість незрозумілих, заплутаних, напівлегендарних відомостей. Справді, документальних підтверджень багатьох подій у житті Максима Созонтовича немає та ми маємо дещо більше: нам у спадок залишилися часточки його великої душі – його музичні твори.
