19 липня 2008 року о 10 годині ранку на Михайлівській Площі буде звершено урочисту Божественну Літургію, яку очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, у співслужінні єпископату та духовенства Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Неділя 5-та. Про реальне існування бісів і способи їх вигнання
В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1). Історія сама по собі зрозуміла. Вона, насамперед, свідчить про реальне існування бісів, або злих духів. В наш час багато людейне вірять в буття злих духів. Господь Ісус Христос вчить, що біси існують реально як особистості. Про це свідчить Євангеліє.
Один римський сотник просив Господа нашого Ісуса Христа про зцілення свого слуги. Господь сказав йому: “Я прийду і зцілю його” (Мф. 8, 7). Але сотник припав до ніг Христових і сказав: “Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій” (Мф. 8, 8). Уже одне це свідчить, що сотник, будучи язичником, твердо вірив у Божественну всемогутність Ісуса Христа, в той час як і кращі з юдеїв не вірили в Нього. Тому Господь, почувши такі слова сотника-язичника, звернувся до людей, що йшли за Ним і сказав: “І в Ізраїлі не знайшов Я такої віри” (Мф. 8, 10).
Незадоволення iснуючим станом речей характерне для тих, хто занурився повнiстю у свiтський спосiб життя. Такi люди звикли до розкошi й виконання всiх своїх бажань. Вони нiколи i нiчим не задовольняються. У них немає Бога в душi, тому всi надiї вони покладають на своє багатство i гоняться за ним усiма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: "Нерозумний! Цiєї ночi душу твою вiзьмуть у тебе; кому ж дiстанеться те, що ти наготував?" (Лк. 12, 20). Скiльки багатий не має, а постiйно думає: мало.
У Євангелії оповідається, як після Свого воскресіння явився Ісус ученикам в Єрусалимі і сказав: «Мир вам». Це були перші слова, з якими прийшов до апостолів воскреслий Господь. Але ми, споглядаючи неспокійний навколишній світ з його землетрусами, війнами і незгодами, можемо здивовано запитати: «А де ж мир, обіцяний Христом, де він серед цих нескінченних страждань, серед голоду і хвороб, серед суму людського?» Земне життя як було, так і лашається немирним.
Сьогодні на завершення усіх великих свят, – на честь і славу світлоносного Воскресіння Христового, славного Вознесіння Його на небо і послання від Отця Святого Духа на апостолів, – свята Церква урочисто святкує пам’ять усіх святих, що догодили Богу, які торжествують на небі велику перемогу Переможця смерті і пекла, нашого Спасителя – Господа Ісуса Христа. Всі святі – це благословенний наслідок страждань, смерті і воскресіння втіленого заради нашого спасіння Сина Божого. Це благодатні плоди зішестя Всесвятого Духа Божого і перебування Його в Церкві Христовій. Всі святі – це первістки викупленого кров’ю Христовою і оновленого благодаттю Духа Святого людства, яких привів до Бога Отця Ісус Христос.
Св. апостол Павло повчає, що праведність і спасіння досягаються не лише слуханням закону Божого, а виконанням повелінь Господніх. Мало того, коли ми навіть будемо уважні до всього, що велить нам закон, коли будемо добре знати, як нам слід робити, та не будемо мати духу послуху і готовності узгоджувати свою поведінку і життя з основним законом Творця, то ми будемо далекі від спасіння.
Сьогодні, у свято Св. Тройці, ми згадуємо зішестя на апостолів Святого Духа, Який вічно перебуває в Церкві Христовій. Ця подія є вінцем і завершенням спокутного подвигу Сина Божого. Людська природа, створена Богом, спасенна Сином Божим і освячена Животворчим Духом, немовби знову одержує буття, краще і досконаліше. Людська природа підноситься на доступну для неї висоту честі й слави. І що ми не придумували б і як не намагалися б піднести людську природу, ми ніколи не піднесемо її так, як піднесло її християнство.
В Євангелії говориться про біснуватих, про вигнання бісів, і далі про прохання жителів міста Гадари, щоб Господь покинув їх, і про те, як Він переправився на другий берег і прибув до Капернаума (Мф. 8, 28-34; 9, 1). Історія сама по собі зрозуміла. Вона, насамперед, свідчить про реальне існування бісів, або злих духів. В наш час багато людейне вірять в буття злих духів. Господь Ісус Христос вчить, що біси існують реально як особистості. Про це свідчить Євангеліє.
Один римський сотник просив Господа нашого Ісуса Христа про зцілення свого слуги. Господь сказав йому: “Я прийду і зцілю його” (Мф. 8, 7). Але сотник припав до ніг Христових і сказав: “Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій” (Мф. 8, 8). Уже одне це свідчить, що сотник, будучи язичником, твердо вірив у Божественну всемогутність Ісуса Христа, в той час як і кращі з юдеїв не вірили в Нього. Тому Господь, почувши такі слова сотника-язичника, звернувся до людей, що йшли за Ним і сказав: “І в Ізраїлі не знайшов Я такої віри” (Мф. 8, 10).
Незадоволення iснуючим станом речей характерне для тих, хто занурився повнiстю у свiтський спосiб життя. Такi люди звикли до розкошi й виконання всiх своїх бажань. Вони нiколи i нiчим не задовольняються. У них немає Бога в душi, тому всi надiї вони покладають на своє багатство i гоняться за ним усiма силами, забуваючи слова Христа Спасителя: "Нерозумний! Цiєї ночi душу твою вiзьмуть у тебе; кому ж дiстанеться те, що ти наготував?" (Лк. 12, 20). Скiльки багатий не має, а постiйно думає: мало.
У Євангелії оповідається, як після Свого воскресіння явився Ісус ученикам в Єрусалимі і сказав: «Мир вам». Це були перші слова, з якими прийшов до апостолів воскреслий Господь. Але ми, споглядаючи неспокійний навколишній світ з його землетрусами, війнами і незгодами, можемо здивовано запитати: «А де ж мир, обіцяний Христом, де він серед цих нескінченних страждань, серед голоду і хвороб, серед суму людського?» Земне життя як було, так і лашається немирним.
Сьогодні на завершення усіх великих свят, – на честь і славу світлоносного Воскресіння Христового, славного Вознесіння Його на небо і послання від Отця Святого Духа на апостолів, – свята Церква урочисто святкує пам’ять усіх святих, що догодили Богу, які торжествують на небі велику перемогу Переможця смерті і пекла, нашого Спасителя – Господа Ісуса Христа. Всі святі – це благословенний наслідок страждань, смерті і воскресіння втіленого заради нашого спасіння Сина Божого. Це благодатні плоди зішестя Всесвятого Духа Божого і перебування Його в Церкві Христовій. Всі святі – це первістки викупленого кров’ю Христовою і оновленого благодаттю Духа Святого людства, яких привів до Бога Отця Ісус Христос.
Св. апостол Павло повчає, що праведність і спасіння досягаються не лише слуханням закону Божого, а виконанням повелінь Господніх. Мало того, коли ми навіть будемо уважні до всього, що велить нам закон, коли будемо добре знати, як нам слід робити, та не будемо мати духу послуху і готовності узгоджувати свою поведінку і життя з основним законом Творця, то ми будемо далекі від спасіння.
Сьогодні, у свято Св. Тройці, ми згадуємо зішестя на апостолів Святого Духа, Який вічно перебуває в Церкві Христовій. Ця подія є вінцем і завершенням спокутного подвигу Сина Божого. Людська природа, створена Богом, спасенна Сином Божим і освячена Животворчим Духом, немовби знову одержує буття, краще і досконаліше. Людська природа підноситься на доступну для неї висоту честі й слави. І що ми не придумували б і як не намагалися б піднести людську природу, ми ніколи не піднесемо її так, як піднесло її християнство.
