Дорогі браття і сестри!
Шановні співвітчизники!

Христос Воскрес!

На дні, коли ми разом з усіма християнами святкуємо Світле Христове Воскресіння, припали сумні 25-ї роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Аварії, яка стала одним з поворотних пунктів історії як українського народу, так і всього людства. Катастрофи, яка розвіяла сліпу довіру людей до науково-технічного прогресу.

26 квітня назавжди увійшло в календар українського народу та багатьох інших народів, в першу чергу – білоруського і російського, як день Чорнобиля. День молитви, день смутку, день пам’яті, день роздумів.

Сьогодні ми маємо особливий обов’язок помолитися за всіх, хто постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Ми молимося за тих, які ціною свого здоров’я, а багато хто навіть і життя, зробили все для того, щоби зменшити наслідки катастрофи, не допустити найгіршого. Нехай Господь упокоїть душі загиблих, а живим подасть здоров’я і все необхідне по потребі. Ми пам’ятаємо подвиг ліквідаторів, який достойний високої поваги та вдячності сучасників й нащадків.

Ми молимося за всіх, хто був вимушений полишити свої оселі – переселенців, яким довелося в одну мить полишити все і заново розпочинати життя.

Ми молимося за тих, хто зараз працює у Чорнобильській зоні, а також за всіх, хто стоїть на сторожі нашої безпеки – за пожежників, рятувальників, інших працівників Міністерства надзвичайних ситуацій, які готові щомиті стати на захист нашого народу від наслідків природних і техногенних катастроф. Нехай Господь усім їм дасть сили й мужність у несенні служби.

Так трагічно співпало, що у рік 25-ліття Чорнобильської катастрофи ми стали свідками ще однієї трагедії – низки аварій на АЕС у Японії. Тому, згадуючи події минулого, ми також молимося і за всіх, хто сьогодні страждає від наслідків ядерного лиха.

І аварія у Чорнобилі, і нинішня катастрофа у Японії переконливо свідчать, що людство, його розум, знання і мудрість – не всесильні. Часто ми залишаємося безсилими перед ударами природної стихії, а віднедавна страждаємо також і від наслідків техногенних катастроф та екологічної кризи.

Господь попускає ці випробування за нашу гріховність. За те, що ми ставимося до природи, лише як до джерела ресурсів, покликаних задовольняти все зростаючі потреби людства, і тим самим руйнуємо її. За те, що в центрі власного буття багато людей ставлять не Бога, а самих себе.

Чорнобильська катастрофа – не тільки трагедія, але й важливий урок. Тому згадуючи минуле, кожен має зробити висновки для сьогодення. Адже якщо людство не відвернеться від бездумного споживацтва й гонитви за задоволенням своїх зростаючих потреб, не поставить на чолі свого буття замість матеріальних цінностей духовні – у майбутньому нас чекатимуть все нові й нові випробування.

Нехай приклад Чорнобиля й Фукусіми змусить кожного замислитися над цим.

Вічна пам’ять загиблим, вічна шана подвигу героїв-ліквідаторів!

Воістину Христос Воскрес!

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

26 квітня 2011 р.

Tags: пам’ятні дати | Патріарх | поминання померлих