Сьогодні, в суботу 13 травня 2006 р. приміщенні Київської Патріархії пройде засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. На його засаданні планується обговорити широкий спектр актуальних питань церковного життя. Для представників мас-медіа нашому порталі буде опубліковано прес-реліз за підсумками роботи Священного Синоду, а також фоторепортаж. Слідкуйте за повідомленнями порталу cerkva.info
В суботу, 13 травня, о 19.30 на «5 каналі» в програмі Романа Чайки «5 копійок» візьмуть участь прес-секретар Київської Патріархії ігумен Євстратій і керівник «Союзу православних граждан України» Валерій Кауров. Не пропустіть!
Кожного дня працівники редакції Офіційного веб-сайту Української Православної Церкви Київський Патріархат / опрацьовують сотні новин, для того щоб запропонувати вам найкраще та найцінніше. Відтепер у вас немає потреби робити це самостійно. Єдине, що потрібно від вас - дати свою згоду на отримання цих новин у свою поштову скриньку! Просто введіть свою адресу у відповідне поле (права колонка сайту - знизу), та підтвердіть вашу безкоштовну підписку!
На слуху у багатьох сенсаційна книга доктора економічних наук, зав. лабораторією соціального інтелекту одного з академічних інститутів Києва Юрія Канигіна „Путь ариев” (К., 1995). Уривки з книги регулярно читаються по радіо, неодноразово виступав у прямому ефірі й сам автор, а цілі її фрагменти увійшли до спільного видання Ю. Канигіна та З. Ткачука „Українська мрія” (К., 1996). „Одкровення” міфічного „гуру”, в уста якого Канигін вклав сенсаційну інформацію, - буквально перевертають теперішні уявлення про історію України і сприймаються за чисту монету багатьма читачами й слухачами „пути ариев”. Насичена книга й інформацією щодо Священної історії, неодноразово згадується в ній ім’я Христа.
Мощі Святої Великомучениці Варвари, які покояться у Володимирському соборі, привезли днями у Свято-Покровський собор. За словами клірика Київської єпархії УПЦ Київського Патріархату протоієрея Костянтина Лозінського, Рівне стало другим з-поміж обласних центрів України, віряни якого зможуть вклонитися мощам Великомучениці.
У кінці XVI і на початку XVII століть Православна Церква в землях українських, які входили до складу Корони Польської і Великого князівства Литовського, були на краю погибелі. Видатний історик XIX ст. Юліан Целевич у своїх дослідженнях історії Скита Манявського описує, що на цих землях того часу панувало як духовне, так і моральне запустіння. Серед найвищих сфер української аристократії потроху почали просочуватись латинські впливи. Сини славнозвісних родів виховувались за кордоном, вони переймались чужими поглядами, звичаями, навіть манерами. На перше місце вони ставили справи політичні, а церковні видавались їм такими, за які не варто було і побиватись.
Старцями називають православних християн, частіше всього в чернечому або ієрейському сані, наділених від Бога талантом вести людей до спасіння. Зазвичай вони мають: дар молитви, дар розрізняти помисли (чи від Бога вони та його ангелів чи від духів зла), дар прозорливості чи пророцтва, дар учительства, дар зцілення духовних і тілесних хвороб. Всі ці якості були притаманні старцю Йосифу, ієромонаху Оптиної пустині — чоловічого монастиря поблизу м. Ковельська (тепер Калужська обл. в Росії).
![[Священний Синод]](http://www.my-foto.org.ua/albums/userpics/10001/thumb_13%7E2.JPG)
Сьогодні, в суботу 13 травня 2006 р. приміщенні Київської Патріархії пройде засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. На його засаданні планується обговорити широкий спектр актуальних питань церковного життя. Для представників мас-медіа нашому порталі буде опубліковано прес-реліз за підсумками роботи Священного Синоду, а також фоторепортаж. Слідкуйте за повідомленнями порталу cerkva.info
В суботу, 13 травня, о 19.30 на «5 каналі» в програмі Романа Чайки «5 копійок» візьмуть участь прес-секретар Київської Патріархії ігумен Євстратій і керівник «Союзу православних граждан України» Валерій Кауров. Не пропустіть!
На слуху у багатьох сенсаційна книга доктора економічних наук, зав. лабораторією соціального інтелекту одного з академічних інститутів Києва Юрія Канигіна „Путь ариев” (К., 1995). Уривки з книги регулярно читаються по радіо, неодноразово виступав у прямому ефірі й сам автор, а цілі її фрагменти увійшли до спільного видання Ю. Канигіна та З. Ткачука „Українська мрія” (К., 1996). „Одкровення” міфічного „гуру”, в уста якого Канигін вклав сенсаційну інформацію, - буквально перевертають теперішні уявлення про історію України і сприймаються за чисту монету багатьма читачами й слухачами „пути ариев”. Насичена книга й інформацією щодо Священної історії, неодноразово згадується в ній ім’я Христа.
Мощі Святої Великомучениці Варвари, які покояться у Володимирському соборі, привезли днями у Свято-Покровський собор. За словами клірика Київської єпархії УПЦ Київського Патріархату протоієрея Костянтина Лозінського, Рівне стало другим з-поміж обласних центрів України, віряни якого зможуть вклонитися мощам Великомучениці. 
У кінці XVI і на початку XVII століть Православна Церква в землях українських, які входили до складу Корони Польської і Великого князівства Литовського, були на краю погибелі. Видатний історик XIX ст. Юліан Целевич у своїх дослідженнях історії Скита Манявського описує, що на цих землях того часу панувало як духовне, так і моральне запустіння. Серед найвищих сфер української аристократії потроху почали просочуватись латинські впливи. Сини славнозвісних родів виховувались за кордоном, вони переймались чужими поглядами, звичаями, навіть манерами. На перше місце вони ставили справи політичні, а церковні видавались їм такими, за які не варто було і побиватись.
Старцями називають православних християн, частіше всього в чернечому або ієрейському сані, наділених від Бога талантом вести людей до спасіння. Зазвичай вони мають: дар молитви, дар розрізняти помисли (чи від Бога вони та його ангелів чи від духів зла), дар прозорливості чи пророцтва, дар учительства, дар зцілення духовних і тілесних хвороб. Всі ці якості були притаманні старцю Йосифу, ієромонаху Оптиної пустині — чоловічого монастиря поблизу м. Ковельська (тепер Калужська обл. в Росії).
