ЖУРНАЛ № 39

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 13 грудня 2011 року під головуванням Святійшого Патріарха
Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

СЛУХАЛИ:

Доповідь Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про бажання духовенства Криворізької єпархії УПЦ Київського Патріархату бути включеними до складу Дніпропетровської єпархії.

УХВАЛИЛИ:

1. Включити парафії Криворізької єпархії УПЦ Київського Патріархату до складу Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського Патріархату, поширивши межі діяльності останньої на всю Дніпропетровську область.

2. У зв’язку з цим правлячому архієрею Дніпропетровської єпархії надалі іменуватися «Дніпропетровським і Криворізьким».

ЖУРНАЛ № 40

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про переговори між УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ щодо подолання церковного розділення.

ДОВІДКА:

Священний Синод на своєму засіданні 21 жовтня 2011 р. (Журнал № 33) підтримав спільну ініціативу Предстоятеля Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета і Предстоятеля УАПЦ Блаженнійшого Митрополита Мефодія, спрямовану на подолання розділення Українського православ’я та утворення єдиної Помісної Православної Української Церкви. Для проведення діалогу Синод сформував комісію з трьох архієреїв на чолі з преосвященним Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, а Архієрейський собор УАПЦ сформував комісію з п’яти архієреїв на чолі з преосвященним Андрієм, митрополитом Галицьким.

Дві комісії 27 жовтня 2011 р. провели своє спільне засідання у приміщенні Київської православної богословської академії на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. За результатами засідання всіма його учасниками було підписано Підсумковий документ, в якому викладено основні пропозиції щодо шляху об’єднання УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ. Документом передбачалося утворення спільної Передсоборової комісії для скликання до кінця 2011 р. Всеукраїнського православного церковного собору з метою об’єднання УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ.

На жаль присутній того дня у приміщенні УАПЦ на території Михайлівського Золотоверхого монастиря митрополит Мефодій не затвердив Підсумкового документу, чим фактично відкинув досягнуті домовленості.

Лише за місяць, 23 листопада 2011 р., відбувся Архієрейський собор УАПЦ, на якому обговорювався хід діалогу між УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ про об’єднання. Підсумковий документ засідання Архієрейського собору досі не був оприлюднений.

УХВАЛИЛИ:

1. Відзначити, що пропри офіційно заявлену у вересні 2011 р. Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Мефодієм і Архієрейським собором УАПЦ готовність до конструктивного діалогу про об’єднання з УПЦ Київського Патріархату, такий діалог фактично не відбувається через небажання Предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія та голови комісії митрополита Андрія. Цю їхню позицію розділяють і ще деякі архієреї УАПЦ.

2. Нагадати, що так само діяло керівництво УАПЦ під час двох попередніх спроб вести діалог про об’єднання – у 2000-2001 рр. і у 2005 р., коли процес прийняття рішень затягувався, а узгоджені домовленості та прийняті рішення потім відкидалися.

Священному Синоду відомо, що деякі архієреї УАПЦ прямо заявляють: краще піти в Московський Патріархат, ніж об’єднуватися з Київським. Напевне, якби не позиція духовенства та віруючих їхніх єпархії, вони би так і вчинили.

3. Знову, як і у попередні рази, керівництво УАПЦ однією з умов об’єднання висуває відсторонення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від керівництва Церквою.

Ці самі прагнення Московський Патріархат має протягом останніх 20 років, а тому є очевидним, що ієрархи, які висувають вимогу відставки Патріарха Філарета, насправді виконують бажання Російської Церкви.

4. Відзначаючи кризовий стан УАПЦ, яка перебуває на тому ж рівні розвитку, що і 10-15 років тому, тривалі внутрішні конфлікти в її середовищі, фактичну локалізацію структури цієї Церкви в межах Галичини, підтримку в суспільстві на рівні близько 1,5%, а також той факт, що переважна більшість єпископату УАПЦ – колишні архієреї чи священики УПЦ Київського Патріархату, які з конфліктом полишили її,

– визнати, що надані з боку Київського Патріархату пропозиції для УАПЦ щодо об’єднання, а саме: взаємне визнання таїнств, збереження за кожним архієреєм та священиком керування тими єпархіями і парафіями, які на даний час є у його підпорядкуванні, включення представників єпископату УАПЦ до Священного Синоду – є максимально можливими межами компромісу.

Тому будь-які більші вимоги, які висуваються з боку представників УАПЦ, є неприйнятними.

5. Враховуючи все це вважати, що процес діалогу щодо об’єднання з УАПЦ, як з централізованою структурою, надалі неможливий через неконструктивну позицію Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія, митрополита Галицького Андрія і деяких інших представників цієї Церкви. Тому комісія з діалогу на чолі з преосвященним Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, припиняє свою діяльність.

Вважати корисним продовжити діалог на єпархіальному та парафіяльному рівнях, особливо у Львівській області, де діє понад половина всіх парафій УАПЦ, щодо об’єднання єпархій і парафій УАПЦ з Київським Патріархатом, запропонувавши умови такого об’єднання, викладені у п. 4.

6. Враховуючи, що Предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій і керівництво УАПЦ знову, вже втретє, зірвали об’єднавчий процес, звернутися до архієреїв, духовенства та вірних УАПЦ, які щиро бажають утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, з роз’ясненням позиції Київського Патріархату та закликом робити власні кроки до об’єднання.

Текст Звернення Священного Синоду можна прочитати тут.

ЖУРНАЛ № 41

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про відзначення заснування Київської Митрополії та Хрещення Руси за часів князя Аскольда.

ДОВІДКА:

За літописними свідченнями та згідно візантійських джерел після завершення походу на Царгород війська русів під проводом Київського князя Аскольда (860 р.) відбулося   хрещення щонайменше частини русичів і самого князя, а також створення для Руси окремої митрополії.

У своєму посланні святитель Фотій, патріарх Константинопольський (у 858 – 867 та 877 – 886 роках), пише: «Не лише болгари звернулися до Христа (це сталося 865 року), а й руси. Вони підняли руку на Ромейську імперію, але тепер і вони змінили еллінську й безбожну віру, у якій раніше перебували, на чисте життя у Христі. І в них запалала така спрага віри й наснага на праведне життя, що вони прийняли пастиря і з великим сумлінням приступають до Христових таїнств».

Візантійський імператор Костянтин Багрянородний (правив у 913 – 959 рр.), описуючи діяння свого діда, імператора Василія I Македонянина (правив у 867 – 886 рр.), зазначає: «І народ росів, войовничий і найбезбожніший, імператор Василій схилив до переговорів і, уклавши з ними угоду, переконав зробитися учасниками Божественного Хрещення, і влаштував так, що вони прийняли архієпископа».

У 60-й нотиції візантійського імператора Лева Мудрого (правив у 886 – 912 рр.) «Митрополія Руси» згадується на 61 (60-му) місці у списку Митрополій Константинопольського Патріархату.

Таким чином є всі підстави вважати, що у 860-х роках, тобто близько 1150 років тому, відбулося хрещення Київського князя Аскольда і частини русичів, а також створення для Руси окремої митрополії.

У 1866 р. у Києві відбувалося церковно-громадське відзначення 1000-ліття Аскольдового хрещення Руси.  

УХВАЛИЛИ:

1. Провести у травні 2012 р. на базі Київської православної богословської академії Всеукраїнську наукову богословсько-історичну конференцію, присвячену 1150-літтю утворення Київської Митрополії.

2. Враховуючи існуючу потребу вважати корисним подальше наукове вивчення питання про Аскольдове хрещення Руси та утворення Київської Митрополії. У зв’язку з цим рекомендувати ректорам духовних навчальних закладів УПЦ Київського патріархату заохочувати наукову працю викладачів та студентів за цією тематикою.

ЖУРНАЛ № 42

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про затвердження Статуту Управління зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви Київського Патріархату.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити Статут Управління зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви Київського Патріархату та подати його на реєстрацію до відповідних державних органів.

ЖУРНАЛ № 43

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про призначення тимчасових членів Священного Синоду на 2012 рік.

УХВАЛИЛИ:

Призначити тимчасовими членами Священного Синоду на 2012 рік:

1. Преосвященного Іоасафа, архієпископа Івано-Франківського і Галицького.

2. Преосвященного Лаврентія, єпископа Харківського і Богодухівського.

3. Преосвященного Іларіона, єпископа Чернігівського і Ніжинського.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ЄВСЕВІЙ

АРХІЄПИСКОП МИКОЛАЇВСЬКИЙ І БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

АРХІЄПИСКОП БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ АНТОНІЙ

ЄПИСКОП ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БОРИСПІЛЬСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

ЄПИСКОП ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ І БУЧАЦЬКИЙ НЕСТОР

ЄПИСКОП ПОЛТАВСЬКИЙ І КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ФЕДІР

Метки: документи | Священний Синод